Для шкільних методичних комісій

Інструктивно-методичні рекомендації щодо викладання

зарубіжної літератури у закладах загальної середньої освіти

у 2021/2022 навчальному році

ОСНОВНА І СТАРША ШКОЛА

Зарубіжна література

У 2021/2022 навчальному році вивчення зарубіжної літератури 

у 5 – 9 класах здійснюватиметься за навчальною програмою зі змінами, затвердженими наказом МОН від 07.06.2017 № 804;

у 10-11 класах – за навчальними програмами (рівень стандарту та профільний рівень), що затверджені наказом МОН від 23.10.2017 № 1407.

Викладання зарубіжної літератури в закладах загальної середньої освіти здійснюють українською мовою. Твори зарубіжних письменників у курсі зарубіжної літератури вивчають в українських перекладах. Для зіставлення можливе залучення перекладів, переспівів іншими мовами, якими володіють учні (англійською, німецькою, французькою тощо). За наявності необхідних умов бажаним є розгляд художніх текстів (у фрагментах або цілісно) мовами оригіналів. У такому разі предмет «Зарубіжна література» виконує додаткову функцію вдосконалення володіння учнями іноземними та іншими мовами. 

Звертаємо особливу увагу на те, що запропонована кількість годин на вивчення кожного розділу чи підрозділу є орієнтовною. Учитель має право самостійно розподіляти  години на текстуальне вивчення творів, розвиток мовлення, позакласне читання, ураховуючи визначену кількість годин  на опрацювання  конкретного розділу.  Резервний час учитель може використовувати також довільно, зокрема для збільшення кількості годин на вивчення окремого твору, для уроків розвитку мовлення, контрольного оцінювання, творчих та інших робіт (екскурсій, диспутів, семінарів тощо). 

При оцінюванні навчальних досягнень учнів із зарубіжної літератури  необхідно керуватися Критеріями оцінювання, затвердженими наказом МОНМтаС України від 13.04.2011 №329, Орієнтовними вимогами до оцінювання, затвердженими наказом МОН від 21.08.2013 №1222, Положенням про дистанційну форму здобуття повної загальної середньої освіти (наказ МОН України № 1115 від 08 вересня 2020), пояснювальними записками до навчальних програм з предметів, рішенням педагогічної ради  закладу освіти. 

Оцінювання навчальних досягнень учнів 5-11 класів із зарубіжної літератури здійснюється у процесі повсякденного вивчення результатів навчальної роботи учнів на уроках і вдома: усної, зокрема індивідуальне, групове та фронтальне опитування; письмової, зокрема самостійні та контрольні роботи, тестування; графічної, зокрема  робота зі схемами, таблицями; практичної, зокрема виконання різних видів  літературних досліджень та навчальних проектів, робота з  теоретичними джерелами. При визначенні рівня навчальних досягнень учнів враховуються: сформованість основних умінь і навичок роботи з художнім текстом, уявлень про літературний процес та його складники; характеристики відповіді: правильність, логічність, обґрунтованість, цілісність; якість знань; сформованість загальнонавчальних та предметних умінь і навичок, а саме: розрізняти жанри, елементи змісту і форми, сприймати, аналізувати, інтерпретувати твір у культурному контексті, у зв’язку з іншими видами мистецтва формулювати судження.  

Основними видами оцінювання навчальних досягнень учнів із зарубіжної літератури є поточне й підсумкове (тематичне, семестрове, річне), державна підсумкова атестація.

Із метою систематизації та упорядкування навантаження учнів протягом навчального року  рекомендована кількість видів контролю в процесі вивчення зарубіжної літератури в 5-11 класах незмінна, обов'язковим є один контрольний твір на семестр (у першому семестрі п'ятого класу учні творів не пишуть).  Поданий у таблиці розподіл годин є мінімальним і обов’язковим для проведення в кожному семестрі.  

Обов’язкова кількість видів контролю із зарубіжної літератури в 5–9 класах

Класи	5		6		7		8		9
Семестри	І	ІІ	І	ІІ	І	ІІ	І	ІІ	І	ІІ
Контрольні роботи у формі:	2	3	3	3	3	3	3	3	3	3
контрольного класного твору;	-	1	1	1	1	1	1	1	1	1
виконання інших завдань (тестів, відповідей на запитання)	2	2	2	2	2	2	2	2	2	2
Уроки розвитку мовлення* (у+п)	2	2	2	2	2	2	2	2	2	2
Уроки позакласного читання	2	2	2	2	2	2	2	2	2	2
Перевірка зошитів	4	5	4	5	4	5	4	5	4	5

Обов’язкова кількість видів контролю із зарубіжної літератури в 10-11 класах

Семестри	І	ІІ	І	ІІ
Рівні	стандарту		профільний
Контрольні роботи у формі:	2	2	4	4
контрольного класного твору*;	1	1	1	1
виконання інших  завдань (тестів, відповідей на запитання)	1	1	3	3
Уроки розвитку мовлення**	2  (1у+1п; у межах текстуального вивчення)	2  (1у+1п; у межах текстуального вивчення)	3  (1у+2п)	3 (2у+1п)
Уроки позакласного читання	1	1	2	2
Перевірка зошитів	4	5	4	5

Учитель на власний розсуд може збільшити кількість видів контролю відповідно до рівня підготовленості учнів, особливостей класу тощо. Кількість та зміст контрольних робіт у 5-9 класах визначається вчителем згідно з програмою із зарубіжної літератури та календарно-тематичним плануванням, але не може бути менше шести на рік у 5-9 класах; у 10-11 класах за новими навчальними  програмами: рівень стандарту – 4 (2 контрольні класні твори, 2 контрольні роботи); профільний рівень –  8 (2 контрольні  класні твори, 6 контрольних робіт). Контрольні роботи передбачають виконання  інших  завдань (тестів, відповідей на запитання).

Тематичне оцінювання визначає рівень навчальних досягнень з певної літературної теми (частини теми, сукупності тем). Тематичний бал виставляють за результатами поточного оцінювання, враховуючи всі види навчальної діяльності, що підлягали оцінюванню протягом вивчення теми: уміння учнів працювати самостійно з навчальним матеріалом, у парах і групах, у взаємодії з однокласниками під час розв’язання навчальних проблем, контрольних робіт,  уроків розвитку мовлення, ведення зошита, читання напам’ять. 

Необхідно зауважити,  якщо контрольна робота виконана вище або нижче поточних оцінок, то тематичну оцінку можна підвищити або знизити не більше, ніж на 2 б.,  а при відсутності учня протягом місяця і «н/о» (нема оцінки) за зошит відповідний запис не робимо.  Оцінка за тему виставляється в окрему колонку з надписом «Тематична» без дати. 

У кожному семестрі обов’язковим є  проведення трьох контрольних робіт, двох уроків розвитку мовлення: одного уроку усного розвитку мовлення, а другого – письмового,  двох уроків позакласного читання.

Оцінка за контрольний твір із зарубіжної літератури є середнім арифметичним за зміст і грамотність, яку виставляють в колонці з датою написання роботи, надпис у журнальній колонці «Твір» не робиться. 

Під час оцінювання зошитів із зарубіжної літератури слід ураховувати наявність різних видів робіт, грамотність (якість виконання робіт), охайність, уміння правильно оформлювати роботи (дотримання вимог орфографічного режиму).  У разі відсутності учня на уроках протягом місяця рекомендовано в колонці за ведення зошита зазначати «н/о» (нема оцінки). 

Оцінки за ведення зошитів із зарубіжної літератури виставляють у кожному класі окремою колонкою в журналі один раз на місяць, а за читання напам’ять поетичних або прозових творів  із зарубіжної літератури виставляють  у колонку без дати з надписом «Напам’ять» та враховують як поточну до найближчої тематичної.  

Тематичний бал не підлягає коригуванню: повторне тематичне оцінювання не проводиться і оцінка за повторне тематичне оцінювання не виставляється.    

Якщо учень (учениця) був(ла) відсутній(я) на уроках протягом вивчення теми, не виконував(ла) вимоги навчальної програми, у колонку з надписом «Тематична» виставляється «н/а» ( не атестований(а)).

Семестрове оцінювання здійснюється на підставі тематичних оцінок і має бути наближеним до середнього арифметичного від суми балів тематичного оцінювання літературних знань. Якщо учень був відсутній без поважної причини на всіх уроках з теми, то тематична оцінка «н/а» прирівнюється до 0 б. і враховується при виставленні семестрової оцінки (наприклад: (5+4+0):3 =3 б.)

Оцінка за І (ІІ) семестр виставляється після останньої тематичної в окрему колонку з надписом «І (ІІ) семестр». Семестрова оцінка підлягає коригуванню (процедура здійснення відповідно до Інструкції з ведення класного журналу учнів 5-11 класів). Скоригована оцінка виставляється в колонку з надписом «Скоригована».

Оцінка за рік виставляється на основі семестрових оцінок і має бути наближена до середнього арифметичного від суми балів семестрового оцінювання. 

У випадку, коли учень  не був атестований за один із семестрів (через поважні причини), річну оцінку виставляємо на основі одного семестру. Наприклад: І семестр –6 б., ІІ семестр – н/а. Таким чином, річна – 6 б. Якщо «н/а» – за один із семестрів не підтверджено документами, то оцінку з «н/а» рахуємо як 0 б., наприклад: (6+0):2 =3 б. Річна оцінка коригуванню не підлягає.

Навчання в умовах карантину – неочікуваний виклик, який засвідчив рівень володіння учителів і учнів важливими навичками ХХІ століття – використання технології дистанційного навчання. Перед кожним закладом загальної середньої освіти, кожним педагогічним працівником постала низка проблем щодо оптимальних форми та способу організації навчання з використанням технології дистанційного навчання задля рівного доступу учнів до отримання якісних освітніх послуг, об’єктивного оцінювання результатів навчання здобувачів освіти.

Оцінювання результатів навчальної діяльності може здійснюватись у синхронному або асинхронному режимі.

Синхронний режим дозволяє забезпечити більш об’єктивне оцінювання, проте вимагає відповідного технічного забезпечення у вчителя та усіх учнів. Оскільки залишається ризик технічних збоїв під час виконання завдань,   слід застосовувати індивідуальний підхід та передбачити можливість повторного виконання тесту (контролю різних видів мовленнєвої діяльності, виконання тестових завдань, написання літературного диктанту, декламування напам’ять).

У синхронному режимі учні можуть: 

виконувати тести на платформах Google Classroom, Naurok, Moodle тощо за вибором вчителя та з урахуванням можливостей учня;

виконувати письмові роботи, у тому числі літературні диктанти, контрольні твори  із використанням відеоінструментів Google Meet,  Skype, Zoom тощо;

брати участь в усних формах контролю (усний переказ, цитатна характеристика героїв, порівняльний аналіз текстів, читання напам’ять вірша та прозових текстів, презентація та захист проєктів тощо) із використанням відеоінструментів Google Meet,  Skype, Zoom індивідуально або в групах;

брати участь в онлайн-семінарах та онлайн-форумах із використанням відеоінструментів Google Meet,  Skype, Zoom або в чатах на платформах дистанційного навчання (наприклад, Moodle) у закритих групах Facebook та ін.;

виконувати інші завдання, які пропонує учитель.

Асинхронний режим є більш гнучким у застосуванні, оскільки учні можуть виконувати завдання у зручний час, проте менш об’єктивним. Для зменшення ризиків необ’єктивного оцінювання рекомендовано налаштувати опцію проходження тесту один раз та обмежити час на виконання завдання, встановити термін для здачі роботи (контрольної роботи, літературного диктанту, тестових завдань, письмового переказу чи твору), повідомляти результати (за неавтоматизованої перевірки робіт) індивідуально після того, коли усі учні здали роботи. За необхідності учитель може провести додаткове усне опитування учнів за допомогою одного із засобів телефонного або відеозв’язку.

В асинхронному режимі учні можуть:

виконувати завдання на одній з платформ, контрольні роботи (тести)  (Google Classroom, Naurok, Moodle та ін. за вибором вчителя);

виконувати письмові роботи, зокрема контрольні твори у текстових редакторах (Word та ін.) або у зошитах та надсилати вчителю файли з виконаними завданнями електронною поштою, в один із месенджерів (Viber, WhatsApp, Facebook тощо) або іншими засобами поштового зв’язку (за відсутності технічних засобів навчання або доступу до мережі Інтернет);

писати літературні диктанти з використанням аудіо- або відеозаписів, які створив та надіслав учитель;

знімати на відео або записувати аудіо усних відповідей та надсилати файли учителю засобами електронного зв’язку; виконувати інші завдання, запропоновані учителем.

Підсумкову оцінку за семестр виставляють з урахуванням результатів поточного, тематичного оцінювання, оцінювання різних видів мовленнєвої діяльності, отриманих учнями під час дистанційного навчання та до його початку. Учні, які не мають результатів поточного оцінювання з об’єктивних причин, можуть бути оцінені за результатами проведення семестрової контрольної роботи.

Для забезпечення рівних умов для проходження оцінювання всім учням рекомендовано запровадити гнучкий графік проведення підсумкових контрольних робіт за  семестр, загальна тривалість якого має становити не менше двох тижнів. Якщо хоча б один учень для пересилання завдань та результатів оцінювання користуватиметься засобом поштового зв’язку (за відсутності Інтернету та/або технічних засобів навчання), необхідно збільшити час, відведений для проходження підсумкового оцінювання.

Контрольні роботи, які було проведено в умовах дистанційного навчання під час карантину, записуються в класному журналі без зазначення дати їх проведення. Якщо здобувачі освіти перебувають у надзвичайних життєвих ситуаціях (тривалий час у лікарні, за кордоном та ін.), то учитель має право скористатися академічною свободою і виставити оцінку за рік з опертям на оцінку за І семестр, наприклад: І семестр – 8 б., ІІ семестр – н/а, за зошит – н/а, за рік – 8 б.

З огляду на варіативність організації навчання із зарубіжної літератури з використанням технологій дистанційного навчання рекомендуємо у підсумковому річному оцінюванні учнів із зарубіжної літератури звернути увагу на розвиток компетентностей: предметних і ключових, використовуючи технологію формування літературних компетентностей (когнітивні операції: фокусування, ідентифікація, контекстуалізація, аналіз, інтерпретація, моделювання, перспектива). У формуванні завдань щодо проведення підсумкового річного оцінювання навчальних досягнень учнів із зарубіжної літератури в умовах дистанційного навчання доцільно використовувати: таблиці для роботи з художнім текстом, творчі завдання (написання есе, листа до письменника або літературного героя, укладання паспорту твору, укладання реклами на прочитаний художній твір, виконання короткотривалих проектів тощо).

Навчальна та методична література із зарубіжної літератури, рекомендована МОН, зазначена в Переліку навчальних програм, підручників та навчально-методичних посібників, рекомендованих Міністерством освіти і науки, що розміщений на офіційному сайті ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти» (https://imzo.gov.ua/pidruchniki/pereliki/).

http://cprpp.mkrada.gov.ua/?p=9269

У 2021/2022 навчальному році вивчення зарубіжної літератури в 5 – 9 класах здійснюватиметься за навчальною програмою зі змінами, затвердженими наказом МОН від 07.06.2017 № 804; у 10-11 класах – за навчальними програмами (рівень стандарту та

профільний рівень), що затверджені наказом МОН від 23.10.2017 № 1407.

Звертаємо увагу, що основою для календарно-тематичного планування уроків зарубіжної літератури є чинні навчальні програми. Учитель має право самостійно розподіляти  години на текстуальне вивчення творів, розвиток мовлення, позакласне читання, ураховуючи визначену кількість годин  на опрацювання  конкретного розділу. Він має змогу вільно і творчо підійти до організації навчальної діяльності на уроках зарубіжної літератури з урахуванням конкретних умов викладання, читацьких інтересів учнів.

Викладання зарубіжної літератури в закладах загальної середньої освіти здійснюють українською мовою. Твори зарубіжних письменників у курсі зарубіжної літератури вивчають в українських перекладах. Для зіставлення можливе залучення перекладів, переспівів іншими мовами, якими володіють учні (англійською, німецькою, французькою тощо). За наявності необхідних умов бажаним є розгляд художніх текстів (у фрагментах або цілісно) мовами оригіналів. У такому разі предмет «Зарубіжна література» виконує додаткову функцію вдосконалення володіння учнями іноземними та іншими мовами.

З метою систематизації та упорядкування навантаження учнів протягом навчального року подаємо рекомендовану кількість видів контролю в процесі вивчення зарубіжної літератури в кожному класі. Поданий у таблиці розподіл годин є мінімальним і обов’язковим для проведення в кожному семестрі. Учитель на власний розсуд може збільшити кількість видів контролю відповідно до рівня підготовленості учнів, особливостей класу тощо.

Обов’язкова кількість видів контролю із зарубіжної літератури в 5–9 класах

 

 

Додаток

до листа Міністерства освіти і науки України

від 11.08.2020 № 1/9-430

Інструктивно-методичні рекомендації щодо викладання

навчальних предметів у закладах загальної середньої освіти

у 2020/2021 навчальному році

Організація освітньої діяльності у закладах загальної середньої освіти у 2020/2021 навчальному році здійснюватиметься відповідно до законів України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року (схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14.12.2016 № 988-р - https://cutt.ly/OyA9z5p), Державного стандарту початкової освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 87 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24.07.2019 № 688) (у 1-3 класах), Державного стандарту початкової загальної освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2011 № 462 (у 4-х класах); Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1392.

Виконання вимог зазначених державних стандартів є обов’язковим для всіх закладів загальної середньої освіти незалежно від підпорядкування, типів і форми власності.

               Основним документом, що забезпечує досягнення учнями визначених відповідним Державними стандартами результатів навчання є освітня програма закладу загальної середньої освіти. Освітня програма закладу освіти, який здійснює свою діяльність на різних рівнях освіти, може бути наскрізною (з 1 по 11/12 класи), або для певного рівня освіти. Документ схвалюється педагогічною радою закладу освіти та затверджується його керівником. Основою для розроблення освітньої програми є стандарт освіти відповідного рівня.

Зарубіжна література

У 2020/2021 навчальному році вивчення зарубіжної літератури в 5 – 9 класах здійснюватиметься за навчальною програмою зі змінами, затвердженими наказом МОН від 07.06.2017 № 804;

у 10-11 класах – за навчальними програмами (рівень стандарту та профільний рівень), що затверджені наказом МОН від 23.10.2017 № 1407.

Звертаємо увагу, що основою для календарно-тематичного планування уроків зарубіжної літератури є чинні навчальні програми. Учитель має право самостійно розподіляти години на текстуальне вивчення творів, розвиток мовлення, позакласне читання, ураховуючи визначену кількість годин на опрацювання конкретного розділу. Він має змогу вільно і творчо підійти до організації навчальної діяльності на уроках зарубіжної літератури з урахуванням конкретних умов викладання, читацьких інтересів учнів.

Викладання зарубіжної літератури в закладах загальної середньої освіти здійснюють українською мовою. Твори зарубіжних письменників у курсі зарубіжної літератури вивчають в українських перекладах. Для зіставлення можливе залучення перекладів, переспівів іншими мовами, якими володіють учні (англійською, німецькою, французькою тощо). За наявності необхідних умов бажаним є розгляд художніх текстів (у фрагментах або цілісно) мовами оригіналів. У такому разі предмет «Зарубіжна література» виконує додаткову функцію вдосконалення володіння учнями іноземними та іншими мовами.

З метою систематизації та упорядкування навантаження учнів протягом навчального року подаємо рекомендовану кількість видів контролю в процесі вивчення зарубіжної літератури в кожному класі. Поданий у таблиці розподіл годин є мінімальним і обов’язковим для проведення в кожному семестрі. Учитель на власний розсуд може збільшити кількість видів контролю відповідно до рівня підготовленості учнів, особливостей класу тощо.

Обов’язкова кількість видів контролю із зарубіжної літератури в 5–9 класах.

класи	5		6		7		8		9
семестри	І	ІІ	І	ІІ	І	ІІ	І	ІІ	І	ІІ
контрольні роботи у формі:	2	3	3	3	3	3	3	3	3	3
контрольного класного твору;	-	1	1	1	1	1	1	1	1	1
виконання інших завдань(тестів, відповідей на запитання)	2	2	2	2	2	2	2	2	2	2
Уроки розвитку мовлення*(у+п)	2	2	2	2	2	2	2	2	2	2
Уроки позакласного читання	2	2	2	2	2	2	2	2	2	2
Перевірка зошитів	4	5	4	5	4	5	4	5	4	5

Обов’язкова кількість видів контролю із зарубіжної літератури в 10-11 класах.

семестри	І	ІІ	І	ІІ
рівні	стандарту		профільний
Контрольні роботи у формі:	2	2	4	4
Контрольного класного твору*	1	1	1	1
Виконання інших завдань (тестів, відповідей на запитання)	1	1	3	3
Уроки розвитку мовлення**	2(1у+1п; у межах текстуального вивчення	2(1у+1п; у межах текстуального вивчення	3 (1у+2п)	3 (2у+1п)
Уроки позакласного читання	1	1	2	2
Перевірка зошитів	4	5	4	5

У 8 – 9 класах з поглибленим вивченням зарубіжної літератури пропорційно збільшується кількість контрольних робіт та уроків розвитку мовлення (на розсуд учителя визначається кількість і види контрольних робіт).

*У кожному семестрі обов’язковим є проведення двох уроків розвитку мовлення: одного уроку усного розвитку мовлення, а другого – письмового. Умовне позначення в таблиці – (у + п).

Під час оцінювання зошита із зарубіжної літератури слід ураховувати наявність різних видів робіт; грамотність (якість виконання робіт); охайність; уміння правильно оформлювати роботи (дотримання вимог до оформлення орфографічного режиму).

Оцінку за ведення зошита із зарубіжної літератури виставляють у кожному класі окремою колонкою в журналі раз на місяць і враховують як поточну до найближчої тематичної.

У разі відсутності учня на уроках протягом місяця рекомендуємо в колонці за ведення зошита зазначати н/о (нема оцінки).

Оцінка за контрольний твір із зарубіжної літератури є середнім арифметичним за зміст і грамотність, яку виставляють у колонці з датою написання роботи, надпис у журнальній колонці «Твір» не роблять.

Орієнтовний обсяг письмового твору, складеного учнем/ученицею.

                 

клас	Кількість сторінок
5-й	0,5 – 1,0
6-й	1.0 – 1,5
7-й	1,5 – 2,0
8-й	2,0 – 2,5
9-й	2,5 – 3,0

Орієнтовний обсяг письмового твору (рівень стандарту)

клас	Кількість сторінок
10-й	3,0  – 3,5
11-й	3,5 – 4,5

          Оцінку за читання напам’ять творів із зарубіжної літератури виставляють у колонку без дати з надписом «Напам’ять».

Навчальна та методична література з української літератури, рекомендована МОН, зазначена в Переліку навчальних програм, підручників та навчально-методичних посібників, рекомендованих Міністерством освіти і науки, що розміщений на офіційному сайті ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти» (https://imzo.gov.ua/pidruchniki/pereliki)

Навчання мовами корінних народів, національних меншин у класах закладів загальної середньої освіти та особливості вивчення мов і літератур корінних народів, національних меншин

Інтеграційні процеси у Європі та світі актуалізували проблеми обміну інформацією, порозуміння між представниками різних народів і культур, і, водночас, спричинили потребу збереження і розвитку мовно-культурної спадщини різних народів.

Не випадково багатомовна компетентність сучасних учнів натепер належить до категорії освітніх пріоритетів більшості країн світу. Багатомовне навчання є дієвим інструментом підготовки молодого покоління до життя в нових умовах міжнародної взаємодії і співробітництва.

Спрямованість України на європейську інтеграцію зумовлюють необхідність формування у молодих українців здатності до спілкування з народами інших країн. Серед основних вимог ― вміння ефективно послуговуватися кількома мовами, включаючи рідну, готовність використовувати здобуті знання у процесі подальшого навчання та повноцінного життя у багатомовному та культурно розмаїтому суспільстві.

Концепцією Нової української школи визначено ключові компетентності випускника, зокрема: вільне володіння державною мовою, здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами, уміння вчитися впродовж життя, обізнаність та самовираження у сфері культури, соціальна та громадянська компетентності.

Спільні для всіх компетентностей вміння формуються та найбільше розвиваються під час навчання мовам (державній, рідній та іншим), а саме: читати і розуміти прочитане, висловлювати думку усно і письмово, критично мислити, логічно обґрунтовувати позицію, виявляти ініціативу, творити, вирішувати проблеми, оцінювати ризики та приймати рішення, керувати емоціями, застосовувати емоційний інтелект, співпрацювати в команді.

Закон України «Про освіту» (стаття 7), Закон України «Про повну загальну середню освіту» (стаття 5) визначають державну мову мовою освітнього процесу і вдосконалюють підходи до використання державної та мов корінних народів, національних меншин, інших мов в освітньому процесі.

Реалізація положень мовних статей зазначених законів, якісне та успішне виконання завдань Нової української школи сприятиме оволодінню державною мовою учнями закладів загальної середньої освіти у класах з навчанням мовами національних меншин на достатньому та високому рівнях, рідною та іноземною мовами, змістом навчальних предметів відповідно до стандартів загальної середньої освіти.

Підпунктом 19 пункту 3 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про освіту» визначено, що особи, які належать до національних меншин України, мови яких є офіційними мовами Європейського Союзу, і розпочали здобуття загальної середньої освіти до 1 вересня 2018 року мовою відповідної національної меншини, до 1 вересня 2023 року продовжують здобувати таку освіту відповідно до правил, які існували до набрання чинності цим Законом, з поступовим збільшенням кількості навчальних предметів, що вивчаються українською мовою (пункт 3 розділу XII доповнено підпунктом 19 згідно із Законом України «Про забезпечення функціонування української мови як державної»).

Стаття 5 Закону України «Про повну загальну середню освіту» визначає особливості використання мов на відповідних рівнях освіти в закладах загальної середньої освіти.

Так, частиною другою цієї статті встановлено, що кожному учневі гарантується право на здобуття повної загальної середньої освіти державною мовою в державних, комунальних і корпоративних закладах освіти, що забезпечується шляхом організації викладання всіх навчальних предметів (інтегрованих курсів) державною мовою, крім випадків, визначених цим Законом.

Випадки, за яких викладання навчальних предметів (інтегрованих курсів) у закладах загальної середньої освіти може здійснюватися іншими мовами поряд з державною на відповідних рівнях освіти, визначено:

1) абзацом четвертим частини першої статті 7 Закону України «Про освіту», частиною четвертою статті 5 Закону України «Про повну загальну середню освіту»: «Особи, які належать до корінних народів України, мають право здобувати повну загальну середню освіту в державному, комунальному чи корпоративному закладі освіти мовою відповідного корінного народу поряд з державною мовою»;

2) абзацом третім частини першої статті 7 Закону України «Про освіту», частиною п’ятою статті 5 Закону України «Про повну загальну середню освіту»: «Особи, які належать до національних меншин України, мають право здобувати початкову освіту в державному, комунальному чи корпоративному закладі освіти мовою відповідної національної меншини поряд з державною мовою».

При цьому, право на навчання мовою корінного народу чи національної меншини України поряд із державною мовою реалізується в окремих класах з навчанням відповідною мовою (частина сьома статті 5 Закону України «Про повну загальну середню освіту»), що відкриваються відповідно до статті 12 «Формування класів (груп) у закладах загальної середньої освіти» цього Закону (абзац другий частини другої статті 12 набирає чинності з 01.09.2024 року).

Додаток 1 до Порядку зарахування, відрахування та переведення учнів до державних та комунальних закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 16.04.2018 № 367, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.05.2018 за № 564/32016, містить зразок заяви про зарахування до закладу освіти. У зразку заяви передбачена графа «інші обставини, що є важливими для належної організації освітнього процесу». При поданні заяви до закладу освіти один з батьків дитини може письмово висловити пропозицію щодо навчання дитини у класі з навчанням відповідною мовою національної меншини або її вивчення, заповнивши цю графу.

Окрім цього, частиною четвертою статті 7 Закону України «Про освіту», частиною дев’ятою статті 5 Закону України «Про повну загальну середню освіту» визначено, що освітні програми закладів загальної середньої освіти можуть передбачати викладання одного чи декількох навчальних предметів (інтегрованих курсів) поряд із державною мовою англійською чи іншою офіційною мовою Європейського Союзу.

Частина шоста статті 5 Закону України «Про повну загальну середню освіту» визначає, що особи, які належать до національних меншин України, мови яких є офіційними мовами Європейського Союзу, та реалізують право на навчання відповідними мовами в державних, комунальних чи корпоративних закладах освіти, здобувають:

базову середню освіту державною мовою в обсязі не менше 20 відсотків річного обсягу навчального часу у 5 класі із щорічним збільшенням такого обсягу (не менше 40 відсотків у 9 класі);

профільну середню освіту державною мовою в обсязі не менше 60 відсотків річного обсягу навчального часу.

Особи, які належать до інших національних меншин України, здобувають у державних, комунальних чи корпоративних закладах освіти базову та профільну середню освіту державною мовою в обсязі не менше 80 відсотків річного обсягу навчального часу.

Відсоток річного обсягу навчального часу на здобуття освіти державною мовою визначається закладом загальної середньої освіти з урахуванням загального обсягу річного навчального навантаження, визначеного у Базовому навчальному плані загальноосвітніх навчальних закладів ІІ-ІІІ ступеня Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1392 (із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 07.08.2013 № 538) та відповідно до загального обсягу річного навчального навантаження для кожного класу, визначеного у Типовій освітній програмі закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня, затвердженій наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 № 405, Типовій освітній програмі закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня, затвердженій наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 № 408 (в редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 28.11.2019 № 1493).

У Базовому навчальному плані загальноосвітніх навчальних закладів ІІ-ІІІ ступеня Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти загальний обсяг річного навчального навантаження для учнів 5-9-х класів закладів загальної середньої освіти складає 5845 годин/навчальний рік, для учнів 10-11 класів – 2660 годин/навчальний рік. Розподіл загального обсягу навчального навантаження за роками наводимо у таблиці.

                                                                                             Таблиця

   

      Розподіл загального обсягу навчального навантаження за роками

Класи	Загальний обсяг річного навчального навантаження за роками навчання складає (годин)*
5	1050
6	1155
7	1172,5
8	1207,5
9	1260
10-й	1330
11-й (12)	1330

* з урахуванням кількості годин, відведених на вивчення всіх предметів, у тому числі фізичної культури

Перелік навчальних предметів (інтегрованих курсів), що вивчаються державною мовою і мовою національної меншини, визначається освітньою програмою закладу освіти згідно з вимогами державних стандартів та з урахуванням особливостей мовного середовища, рівня володіння державною мовою учнів та педагогічних кадрів, запитів батьків, учнів, наявності відповідних педагогічних кадрів, особливостей регіону.

Разом з тим, частиною десятою статті 5 Закону України «Про повну загальну середню освіту» встановлено, що приватні заклади освіти, що забезпечують здобуття повної загальної середньої освіти за кошти фізичних та/або юридичних осіб, мають право вільного вибору мови освітнього процесу (крім закладів освіти, що отримують публічні кошти) та зобов’язані забезпечити опанування учнями державної мови відповідно до державних стандартів».

Звертаємо увагу на виконання дорожньої карти імплементації статті 7 Закону України «Про освіту» в закладах загальної середньої освіти на 2019-2023 роки (наказ МОН від 27.03.2019 № 399 за покликанням https://mon.gov.ua/ua/npa/pro-zatverdzhennya-dorozhnoyi-karti-implementaciyi-statti-7-zakonu-ukrayini-pro-osvitu-v-zakladah-zagalnoyi-serednoyi-osviti-na-2019-2023-roki.

При цьому зазначаємо, що для вчителів класів (груп) з навчанням мовами національних меншин у межах Меморандуму між МОН і ГО «Український світ» про співпрацю у сфері вдосконалення мовленнєвих і комунікативних компетентностей вчителів організовано онлайн-курс «Мовний менеджмент в освіті та комунікативні стратегії».

Курс безкоштовний, його тривалість - 54 години. Він складається з 10-ти відеолекцій, практичних завдань, тестів та охоплює три тематичні модулі:

1. Роль державної мови у формуванні майбутнього громадянина України.

2. Комунікативні цілі та стратегії в освітньому середовищі.

3. Мовна та мовленнєва компетентність вчителя.

У курсі можна самостійно формувати графік навчання.

Слухачі, які успішно пройдуть навчання, отримають відповідний сертифікат.

Докладніше про це онлайн-навчання та реєстрацію на курс можна дізнатися за покликанням: https://mon.gov.ua/ua/news/dlya-vchiteliv-rozpochavsya-onlajn-kurs-iz-udoskonalennya-movlennyevih-i-komunikativnih-kompetentnostej

Особливості вивчення мов і літератур корінних народів, національних меншин

Законами України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту» встановлено, що особам, які належать до корінних народів або національних меншин України, гарантується і забезпечується право вивчати мову відповідного корінного народу або національної меншини в державних, комунальних і корпоративних закладах загальної середньої освіти або через національні культурні товариства (абзац п’ятий частини першої статті 7 Закону України «Про освіту», частина третя статті 5 Закону України «Про повну загальну середню освіту»)

Разом з тим, Законом України «Про повну загальну середню освіту» надано більшу самостійність закладам загальної середньої освіти у формуванні власної освітньої програми, у тому числі з певним мовним компонентом (без вивчення/із вивченням мови корінного народу, національної меншини).

Отже, питання вивчення, літератури корінного народу, національної меншини залежить від освітньої програми закладу загальної середньої освіти.

У 2020/2021 навчальному році мови і літератури корінних народів, національних меншин у класах закладів загальної середньої освіти вивчаються за навчальними програмами, які є складовою типових освітніх програм, затверджених наказами МОН від 20.04.2018 № 405 та від 20.04.2018 № 408 (в редакції наказу МОН від 28.11.2019 № 1493). Зокрема у:

5-9 класах - за навчальними програмами, затвердженими наказом МОН від 07.06.2017 № 804;

у 10-11- класах за навчальними програмами, затвердженими наказом МОН від 23.10 2017 № 1407.

Ці навчальні програми застосовують в частині, що не суперечить чинному законодавству.

Навчальна програма не обмежує вчителя в реалізації основних ліній змісту навчання мовам та літературам національних меншин. на вивчення розділів і тем є орієнтовною. Учитель, виходячи з конкретних умов навчання, може самостійно здійснювати перерозподіл годин впродовж всього навчального року та реалізувати зміст навчання за рахунок резервного часу або, за необхідності, інтенсифікації освітнього процесу.

Навчальні програми розроблено на основі Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1392, з урахуванням положень концепції «Нова українська школа».

Звертаємо увагу, що у 5-9 класах вивчається інтегрований курс «Література» (національної меншини та зарубіжна).

         У 10-11 класах з 2018/2019 навчального року впроваджено навчальний предмет «Мова та література корінного народу, національної меншини». Навчальний предмет «Зарубіжна література» виокремлено в окремий курс, який вивчається за навчальною програмою та підручником для закладів загальної середньої освіти.

Водночас на профільному рівні в 10-11 класах «Мова корінного народу, національної меншини» та «Література корінного народу, національної меншини» вивчаються як окремі предмети.

Повний перелік навчальної літератури для класів з навчанням мовами корінних народів, національних меншин закладів загальної середньої освіти чи вивченням мов національних меншин надається в Переліку навчальних програм, підручників та навчальних посібників, рекомендованих Міністерством освіти і науки України, який щорічно оновлюється та доступний на офіційному сайті Державної наукової установи «Інститут модернізації змісту освіти».

Оцінювання в 5-9 класах здійснюється відповідно до Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів з мов національних меншин (лист МОН від 30.08.2013 № 1/9–592); у 10-11 класах – відповідно до рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання учнів з інтегрованого курсу «Мова та література корінного народу, національної меншини» (лист МОН від 22.08.2018 № 2.2-2189).

Поділ класів на групи при вивченні мов корінних народів, національних меншин здійснюється відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 № 128 «Про затвердження Нормативів наповнюваності груп дошкільних навчальних закладів (ясел-садків) компенсуючого типу, класів спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів), груп подовженого дня і виховних груп загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів та Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах», зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 06.03.2002 за № 229/6517.

Учителі планують власну роботу з урахуванням особливостей епідеміологічної ситуації та можливостей кожного закладу загальної середньої освіти.

В умовах карантину пропонуємо вчителям знайомитися з матеріалами розміщеними на сайті «Вчимо і навчаємось на карантині» (https://mon-covid19.info/schools), що постійно оновлюються.

Також рекомендуємо скористатися методичними рекомендаціями «Організація дистанційного навчання в школі», які розміщено на офіційному вебсайті МОН за покликанням:

(https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/metodichni%20recomendazii/2020/metodichni%20recomendazii-dustanciyna%20osvita-2020.pdf).

Ці рекомендації містять опис загальних підходів до організації онлайн- навчання, інструментів та платформ, на яких можна вчити дистанційно, та конкретних методик дистанційного навчання, що використовувалися закладами загальної середньої освіти у минулому навчальному році.

Важливо, щоб інформація стосовно особливостей вивчення мов і літератур корінних народів, національних меншин була розміщена на вебсайтах закладів загальної середньої освіти, інститутів післядипломної педагогічної освіти, місцевих органів управління освітою.

ЗРАЗОК

План проведення тижня зарубіжної літератури 

Понеділок:

1. Відкриття тижня зарубіжної літератури, оголошення плану проведення тижня;

2.Перегляд кінофільму «Пурпорові вітрила», робота в групах (творчі завдання)-7-А клас;

3.Вікторина «Літературний калейдоскоп» (5-11 кл.)

Вівторок:

1.Літературні газети до пам’ятних дат (творчість Чехова, Андерсена, Гріна, Твена, Пастернака, Єсеніна та ін.)-5-11кл.

2. Створення QR-кодів – 10 кл.

3. Перегляд кінофільму «Пригоди Тома Сойєра», створення пантбуку до повісті – 5 -і класи

Середа:

1.Літературний стенд «Памятники літературним героям на Україні»8-а кл.

2. Перегляд кінофільму «Пригоди Тома Сойєра», створення пантбуку до повісті – 5 -і класи

 3. Поетичний турнір «Живе слово поета» (8-а кл.)

Четвер:

1.Конкурс «Літературні пазли» (9-а кл.);

2.Виставка  малюнків «На кращий букет для Андерсена» (5-7 кл.);

3.Конкурс на кращу «Хмарку слів» (5-11 кл.)

П’ятниця:

1.Конкурс «Асоціативний портрет» до слів «література», «античність» -  «постмодернізм» - 11кл.

2.Конкурс творчих майстрів (скласти оповідання будь-якого жанру, всі слова в якому починаються на одну літеру)

3.Підбиття підсумків тижня.  

Понеділок:

1. Відкриття тижня зарубіжної літератури, оголошення плану проведення тижня;

2.Літературний стенд «Письменники-ювіляри 2019 року»;

3.Вікторина «Літературний калейдоскоп» ( 8-9 кл.)

Вівторок:

1.Літературні газети до пам’ятних дат (творчість Пастернака, Крилова, Гюго та ін.)

2.Поетичний турнір «Кращий синквейн» (5-11)

3.Перегляд мультфільмів за казками зарубіжних письменників ( 5-11 кл, велика перерва);

Середа:

1.Літературний стенд «Памятники літературним героям»;

2.Перегляд мультфільмів за казками зарубіжних письменників (5-11 кл., велика перерва);

3. Поетичний турнір «Живе слово поета» (5-11 кл.)

Четвер:

1.Змагання «Знавці зарубіжної літератури» (5-6 кл.);

2.Виставка  малюнків «Читаємо, уявляємо, малюємо!» (5-7 кл.);

3.Конкурс читацьких формулярів «Як ми читаємо зарубіжну літературу?» (5-11 кл.)

П’ятниця:

1.Конкурс «Літературні читання» (для бажаючих);

2.Конкурс буктрейлерів (10-11 кл.);

3.Конкурс власних творів (казок, віршів, прози)(5-11 кл.);

4.Підбиття підсумків тижня.  

Про свободу педагогічної діяльності вчителя скачати тут

MIHICTEPCTBО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАІНИ

№ 1/9-630 від 05 грудня 2014 року

Органам управління освітою

Керівникам інститутів післядипломної

педагогічної освіти

Керівникам методичних кабінетів (центрів)

Керівникам навчальних закладів

Педагогічним працівникам

Про неухильне дотримання

принципів гарантування свободи

педагогічної діяльності вчителя

Одним з пріоритетів освітньої політики є дебюрократизація діяльності педагогічних працівників, упровадження органами управління освітою сучасних принципів державно-громадської моделі управління. В умовах, коли Міністерство освіти і науки суттєво скоротило переліки звітності, що подаються з регіонів, обмежило кількість загальнонаціональних заходів, й продовжує лінію на дебюрократизацію, продовжують надходити звернення від вчителів загальноосвітніх навчальних закладів щодо неправомірних вимог з боку керівників навчальних закладів, органів управління освітою, методичних кабінетів (центрів) та інших організацій щодо ведення документації вчителем та примусу до виконання невластивих вчителю функцій.

Обов'язки вчителя регламентуються багатьма актами - законами, статутом закладу, правилами внутрішнього трудового розпорядку, посадовими обов'язками тощо. Додаткові обов'язки покладають на педагога класне керівництво, предметна та позакласна діяльність, участь у громадській роботі.

При цьому на перешкоді творчій діяльності педагогічного працівника, його зосередженості на виконанні головного функціонального обов'язку і покликання - надання якісних освітніх послуг стоїть переобтяження його введенням усілякої, у багатьох випадках не передбаченої жодним нормативно-правовим актом, письмової звітності, планування та іншої документації. Відтак це поглинає значну кількість сил і часу вчителя, перетворюючи його роботу на механічну рутинну проектно-звітну діяльність, що надмірно контролюється й перевіряється керівниками різних рівнів та інстанцій.

Особливо обтяжливих форм така паперотворчість та позаплановий неправомірний контроль набувають наприкінці семестру та навчального року.

На підставі викладеного вище, у розвиток положень наказу Міністерства освіти і науки України від 27.05.2014 № 648 "Щодо припинення практики створення та вимагання від дошкільних, загальноосвітніх, професійно-технічних та позашкільних навчальних закладів документації та звітності, не передбаченої законодавством України", листа Міністерства освіти і науки України від 11.11.2014 № 1/9-586 "Щодо здійснення вчителем науково-дослідницької діяльності та пошукової роботи" наполягаємо на неухильному дотриманні принципів педагогічної свободи вчителя.

1. Календарне та поурочне планування здійснюється вчителем у довільній формі, у тому числі з використанням друкованих чи електронних джерел тощо. Формат, обсяг, структура, зміст та оформлення календарних планів та поурочних планів-конспектів е індивідуальною справою вчителя. Встановлення універсальних у межах навчального закладу, міста, району чи області стандартів таких документів е неприпустимим. Строки їхнього зберігання вчителем також законодавчо не встановлені, а відтак вчитель самостійно приймає про це рішення.

2. Створення, наповнення та зберігання різноманітних порт-фоліо, папок, альбомів тощо з напрацюваннями вчителя на паперових носіях, в тому числі при підготовці його до чергової чи позачергової атестації, участі в конкурсах тощо не належить до передбачених законодавством видів роботи й не може вимагатися від вчителя керівниками навчального закладу, представниками методичних служб чи органів управління освітою.

3. Законодавчі та підзаконні акти у сфері освіти надають вчителеві право, а побудова навчальних програм з предметів передбачає можливість перенесення вчителем уроків, збільшення кількості годин на вивчення окремих тем. Відтак, контроль щодо так званого "відхилення" вчителя від календарного планування чи від матеріалів підручника е неправомірним і неприпустимим.

4. Вибір форм та методів викладання є винятково прерогативою вчителя й не можуть регламентуватися ні адміністрацією навчального закладу, ні органами управління освітою.Вимоги окремих керівників щодо зведення діяльності педагога до застосування ним лише традиційної класно-урочної форми проведення занять чи застосування тих чи інших методик е неправомірними й вчитель не зобов'язаний їх виконувати.

Дотримання цих та інших приписів та принципів сприятиме професійній самореалізації педагогів і, як наслідок, - підвищенню якості освіти.

Заступник Міністра       Павло Полянський

Про зміни в програмі зарубіжної літератури для 10-11 класів

Нова програма із зарубіжної літератури для учнів 10 та 11 класів набуде чинності з 1 вересня 2018 року. 

В обов’язковій програмі для 10 класів з’явилися твори, які раніше не вивчалися:

• «Кава з кардамоном» сучасної польської письменниці Йоанни Яґелло 
• «Повітряні змії» французького письменника єврейського походження, двічі лауреата Гонкурівської премії Ромена Гарі вірші шведського поета, лауреата Нобелівської премії Тумаса Транстремера 
• «Чому наше майбутнє залежить від читання» та «Кораліна» сучасного англійського письменника-фантаста Ніла Геймана 
• «Синій птах» бельгійського письменника і драматурга, луареата Нобелівської премії Моріса Метерлінка 
• «Алхімік» бразильського письменника Паоло Коельо 
• «Геній! сучасного китайського письменника, лауреата Нобелівської премії Мо Янь 
• Цикл творів про Адріана Моула британської письменникці Сью Таунсенд. 

В обов’язковій програмі для 11 класів з’явилися наступні твори: 

• «1984» або «Скотоферма» англійського письменника Джорджа Орвелла 
• «Фуга смерті» єврейського німецькомовного поета Пауля Целана 
• «Тисяча журавлів» японського письменника, лауреата Нобелівської премії Ясунарі Кавабати 
• «Менади» аргентинського письменника Хуліо Кортасара 
• «До останнього подиху» кримськотатарського письменника Таїра Хаїлова 
• «Усе для людожерів» сучасного французького письменника Данеля Пеннаки 
• «Мораль» сучасного американського письменника Стівена Кінга 
• «Провина зірок» сучасного американського письменника та відеоблогера Джорджа Гріна 
• «Крадійка книжок» сучасного австралійсько-німецького письменника Маркуса Зузака. «А ви могли б?..», «Послухайте!», «Борг Україні» російського поета Володимира Маяковського 
• «Гамлет», «У всьому хочу я дійти…», «Зимова ніч» російського письменника та поета Бориса Пастернака 

Що забрали з програми? 

У 10 класі в обов’язковій програмі більше не вивчатиметься: 

• «Гобсек» Оноре де Бальзака 
• «Анна Кареніна» Льва Толстого 

В 11 класі з обов’язкової програми вилучили: 

• «Джакомо Джойс» Джеймса Джойса 
• «Чума» Альбера Камю 

Ці твори перенесли натомість до програми для додаткового читання. Окрім цього, у пропонованих для додаткового читання книг для 10 класу є «Слова Пігмея», «Расьомон», «Бататова каша», «Усмішка богів» та «Сад» Рюноске Акутагави, «Хлопчик у смугастій піжамі» Джона Бойна, «Просто разом», «Ковток свободи», «Біллі» та «Я її кохав, я його кохала» Анни Ґавальди, «Геній» Мо Янь, цикл творів про Адріана Моула Сью Таунсенд, «У пошуках Аляски» та «Паперові міста» Джона Ґріна, «Елеанор і Парк» Рейнбоу Ровелл, «Шоколад із чилі» Йоанни Яґелло, «Тато і море» та «Наприкінці листопада» Туве Янсон. У додатковій прогорамі для 11 класу з’явилися також поезії Боба Ділана, «Менади» Хуліо Кортасара, «Відчуття закінчення» Дж. Барнза, «Політ над гніздом зозулі» Кена Кізі, «Настерпна легкість буття» Мілана Кундери, «Хроніка заводного птаха», «Норвезький ліс» та «1Q84» Харукі Муракамі, «Мене називають червоний» Орхана Памука, «Привіт, смутку» та «Трохи сонця в холодній воді» Франсуази Саган. Які твори перенесли з попередніх класів до 10 та 11? «Фауст» Йогана Вольфанга Гете «Божественна комедія» Данте Аліґ’єрі «Одіссея» Гомера «Гамлет» Вільяма Шекспіра «Крихітка Цахес на прізвисько Цинобер» Теодора Гофмана Багато з доданих до програми творів можна знайти в нових перекладах українських видавництв. зокрема, Йоанну Яґелло перекладає видавництво «Урбіно», Джона Ґріна видає «КМ-Букс», Джона Бойна — «Видавництво Старого Лева».

ПРАКТИЧЕСКИЕ РЕКОМЕНДАЦИИ ПО РАБОТЕ МЕТОДИЧЕСКИХ ОБЪЕДИНЕНИЙ УЧИТЕЛЕЙ-ПРЕДМЕТНИКОВ.

Вместо предисловия.

Важнейшим направлением работы МАУ «Центр развития образования» является оказание практической помощи образовательному учреждению в развитии образовательной системы. Успешное решение задач обучения и воспитания подрастающего поколения во многом зависит от того, как организована работа методического объединения в школе. В связи с этим Центром развития образования разработаны материалы в помощь учителям – предметникам  по организации деятельности методического объединения в образовательном учреждении.

Методическое объединение учителей естественно-географического цикла, как, впрочем, и других образовательных областей, создается в целях обеспечения современного уровня преподавания, совершенствования профессионального мастерства педагогов, повышения качества знаний обучающихся, совершенствования учебно-воспитательного процесса в целом. Работа методического объединения в образовательном учреждении должна носить системный характер.

Как известно, системой называют целое, состоящее из частей. Система включает в себя подсистемы, а также элементы трех классов: субъектов, объектов, общественных отношений и связей. Отсутствие одной из составляющей не позволяет системе функционировать и развиваться.

Система «методическое объединение учителей естественно-географического цикла» включает в себя подсистемы, которыми в данном случае являются основные направления деятельности методического объединения в соответствии с направлениями работы образовательного учреждения. Элементами данной системы можно назвать кадровый состав и уровень профессиональной подготовки учителей, воспитанников школы и их возможности и потребности, учебные предметы и особенности их структуры и содержания, традиционный урок и новые педагогические технологии, а также многое другое. Организация работы методического объединения в образовательном учреждении, обеспечивающая связи и отношения между элементами и подсистемами, призвана, на наш взгляд, обеспечить функционирование и развитие данной системы в целом.

Можно выделить основные аспекты организации работы методического объединения: характеристика кадрового состава; анализ деятельности за истекший период; составление плана работы методического объединения в соответствии с направлениями деятельности образовательного учреждения; практическая реализация плана работы силами педагогов, входящих в методическое объединение.

Планирование деятельности методического объединения зависит от многих внешних и внутренних факторов, включая программу модернизации образования и задачи, стоящие перед конкретным образовательным учреждением района в данный период. Планирование работы методического объединения целесообразно начать с всестороннего анализа деятельности. Анализ работы подразумевает изучение следующих вопросов: во-первых, диагностика уровня обученности и качества знаний обучающихся по результатам срезовых работ, итогов полугодия и учебного года в сравнении с предшествующим периодом; во-вторых, деятельность учителей по совершенствованию педагогического мастерства - результативность профессиональной деятельности, повышение квалификации и самообразование, участие в опытно-экспериментальной и научно-методической работе; в-третьих, обоснованность выбора учебно-методического комплекса, обеспечивающего преподавание естественно-географических предметов в основной и старшей школе; в-четвертых, состояние воспитательной работы в урочное и внеурочное время. Приоритетными направлениями деятельности учителей-естественников являются высокий уровень преподавания и качественное усвоение материала учащимися через личностно-ориентированное обучение с помощью передовых педагогических и компьютерных технологий, воспитание бережного отношения к живой природе своего края и толерантности, создание условий, способствующих успешной социализации личности.

Для обеспечения современного уровня методической работы в образовательном учреждении очень важно ознакомиться с нормативными документами, новинками методической и специальной литературы, монографиями. Методическое объединение определяет направление работы, которое конкретизирует или дополняет общешкольную педагогическую тему, намечает форму практического выхода результата деятельности: выступление учителей на семинаре, представление опыта работы с практическим показом на открытом уроке, доклад на научно-практической конференции. Для того чтобы бесценный педагогический опыт не пропал, необходимо бережно к нему относиться и грамотно оформлять в виде методических «копилок», отчетов, публикаций.

Методическое объединение составляет план взаимных посещений уроков с целью совершенствования педагогического мастерства. Большое значение в работе методического объединения имеет наставничество, квалифицированная помощь молодым специалистам и неспециалистам. Возможна организация выставки конспектов уроков, творческих работ, рефератов, наглядных пособий, лучших тетрадей. В компетенцию методического объединения могут входить вопросы, связанные с составлением рекомендаций, памяток, алгоритмов для изучения наиболее трудных тем программы, вопросы по формированию, изучению и распространению передового педагогического опыта.

Направления и формы работы методического объединения могут быть разнообразными, но результат работы во многом зависит от педагогов, их профессиональных качеств и творческого потенциала. Характеристика кадрового состава включает в себя изучение таких вопросов, как профессиональный уровень педагога, образование, повышение квалификации, аттестация, педагогический стаж, учебная нагрузка, звания, награды, индивидуальный план самообразования, результативность педагогической деятельности, участие в научно-методической и опытно-экспериментальной работе.

Хочется надеяться, что данное пособие, в котором имеются не только рекомендации, но и основные формы документов методобъединения, образцы планов и положений, будет интересным и полезным.

Основные задачи методического объединения.

-Совершенствование педагогического мастерства.

-Совершенствование качества знаний, умений, навыков учащихся.

-Совершенствование воспитательного процесса, гражданское, патриотическое воспитание учащихся.

Направления и формы работы методического объединения.

-Изучение нормативных документов.

-Изучение трудных разделов и тем программы.

-Организация работы по изучению и распространению передового педагогического опыта.

-Организация целевых взаимных посещений и открытых уроков.

-Организация семинаров по изучению опыта работы в сочетании с практическим показом.

-Разработка рекомендаций, памяток, наглядных пособий.

-Организация выставок конспектов уроков, тематических разработок, дидактических материалов, наглядных пособий, рефератов, творческих работ учащихся, лучших тетрадей.

-Организация конференций, педагогических чтений, круглых столов.

-Организация наставничества в работе с молодыми специалистами.

-Изучение и ознакомление с новинками методической литературы и научными изданиями.

-Организация накопления методических материалов и разработок.

-Отчеты учителей по теме самообразования.

-Повышение квалификации через систему курсов, передача опыта коллегам.

Характеристика кадров.

1. Фамилия, имя, отчество ____________________________________________

2. Год рождения ____________________________________________________  

3. Образование (когда и какой вуз окончил) _____________________________

4. Специальность, квалификация ______________________________________

5. Должность ______________________________________________________

6. Педагогический стаж ______________________________________________

7. Учебная нагрузка _________________________________________________

8. Категория, разряд (год присвоения) __________________________________

9. Повышение квалификации (курсы, год) ______________________________

10. Ученая степень __________________________________________________

11. Звание (“Отличник народного образования”, Заслуженный учитель  и т. д.)

12. Награды, поощрения _____________________________________________

13. Печатные работы ________________________________________________

14. Домашний телефон ______________________________________________

Самообразовательная работа над темой учителя.

1. Общешкольная тема
2. Индивидуальная тема самообразования
3. Когда начата работа над темой
4. Когда предполагается закончить работу над темой
5. Цели и задачи самообразования по теме
6. Основные вопросы, намеченные для изучения
7. Этапы проработки материала
8. Литература по теме
9. Чей опыт предполагается изучить по данной теме
10. Творческое сотрудничество по теме самообразования
11. Практические выходы (доклады, рефераты)
12. Изучение передового опыта (посещение уроков, внеклассных мероприятий)
13. Когда и где выступал с сообщением о собственном педагогическом опыте
14. Итоги работы

Индивидуальный план работы на  учебный год учителя .

Сентябрь
Октябрь
Ноябрь
Декабрь
Январь
Февраль
Март
Апрель
Май
Июнь

 Учебно-методическое обеспечение учителя

(биологии, химии и географии)

Класс	Предмет	Программа	Планирование	Учебник	Рабочая тетрадь, контурные карты, хрестоматия атлас, учебные пособия, и т. д.
5 класс	Природоведение
6 класс	Биология
	География
7 класс	Биология
	Природоведение
	География
8 класс	Химия
	Биология
	География
9 класс	Химия
	Биология
	География
10 класс	Биология
	Химия
	География
	Экономика
11 класс	Биология
	География
	Экономика
	Химия

Форма плана работы методического объединения на  учебный год.

Сроки	Тема, задачи работы	Форма работы	Состав исполнителей	Ответственный	Где подводятся итоги	Ожидаемый результат
сентябрь
октябрь
ноябрь
декабрь
январь
февраль
март
апрель
май
июнь

Протокол заседания методического объединения.

от “_______ ” __________________ 200__ года

Тема заседания _____________________________________________________________________

Присутствовали: _____________________________________________________________________

Обсуждаемые вопросы

ФИО выступавших

Содержание выступлений

Литература по обсуждаемой проблеме

Результаты, итоги обсуждения

 Анализ работы методического объединения.

Направления работы	Итоги работы в 2006/2007 учебном году	Задачи на 2011/2012 учебный год
1. Диагностика знаний, умений, навыков (сравнительный анализ по классам: контрольные срезы, повышенной мотивации)
2. Заседания (дата, тема, итоги)
3. Открытые уроки, семинары, конференции
4. Внеклассная работа (олимпиады, конкурсы творческие работы, экскурсии)
5. Развитие кабинетной системы
6. Повышение квалификации

Итоги успеваемости учащихся по _______________ (в процентах)

Классы	Общеобразовательные		Повышенной мотивации		Всего
	качество	уровень	качество	уровень	качество	уровень
5-е классы
6-е классы
7-е классы
8-е классы
9-е классы
10-е классы
11-е классы
Итого по основной школе
10-е классы
11-е классы
Итого по старшей школе
Всего по школе

Анализ срезовой работы по ______________________________________

 

   Класс ______________________Профиль__________________________________________

Показатели	Общеобразовательные классы	Повышенной мотивации	КРО
Уровень обученности (в % — средний по классам)
Качество знаний (в % — средний по классам)

Какие вопросы вызвали затруднение (краткий анализ):

I вариант ______________________________________________________________

II вариант______________________________________________________________

Отчет об итоговой аттестации по _____________________________________

 Класс ________________________________________________________________

	Количество выбравших предмет	%
Форма проведения экзамена: 1) устная 2) письменная
Результаты: 1) подтвердили годовую оценку 2) выше годовой оценки 3) ниже годовой оценки

 Примерное положение о методическом объединении учителей - предметников.

Рассмотрено и утверждено на заседании педагогического совета школы (название)

                                                                                          
                                                                               

       « Утверждаю»

      Директор школы

 «___»___________2011 год                                                                                                                                                            __________________(Ф.И.О.)

 «____»____________20__год

1) Общие положения

Методическое объединение как структурное подразделение методической службы образовательного учреждения создается для решения определенной части задач, возложенных на учебное заведение. Работа методического объединения нацелена на проведение учебно-воспитательной, методической, опытно-экспериментальной и внеклассной работы по одному или нескольким родственным учебным предметам, на эффективное использование и развитие профессионального потенциала педагогов, на сплочение и координацию их усилий по совершенствованию методики преподавания соответствующих учебных дисциплин и на этой основе – на улучшение образовательного процесса.

Методическое объединение организуется при наличии не менее трех учителей по одному предмету или по одной образовательной области. В состав методического объединения могут входить учителя смежных и родственных дисциплин. В образовательных учреждениях могут также создаваться методические объединения воспитателей, классных руководителей и т.п.

Количество методических объединений и их численность определяется, исходя из необходимости комплексного решения поставленных перед ОУ задач, и утверждается приказом директора ОУ.

Методические объединения создаются, реорганизуются и ликвидируются директором ОУ по представлению заместителя директора по учебно-воспитательной работе.

Методические объединения подчиняются непосредственно заместителю директора по учебно-воспитательной работе.

Состав методического объединения  определяется приказом директора школы.

2) Задачи и направления деятельности методического объединения

В ходе работы МО решаются следующие задачи:

-изучение нормативной и методической документации по вопросам образования;

-отбор содержания и составление учебных программ по предмету с учётом вариативности и разноуровневости преподавания;

-обеспечение профессионального, культурного и творческого роста педагогов;

-освоение нового содержания, технологий и методов педагогической деятельности по своему направлению работы;

-изучение и анализ состояния преподавания по предметам своего профиля или воспитательного процесса;

-обобщение передового опыта педагогов и внедрение его в практику работы;

-проведение смотра кабинетов, конкурсов профессионального мастерства среди педагогов МО;

-организация взаимопосещений уроков и занятий по определённой тематике с последующим самоанализом и анализом;

-организация открытых уроков и занятий по определённой теме с целью ознакомления с методическими разработками по предмету;

-выработка единых требований к оценке результатов освоения программ по своему направлению;

- организация внешкольной работы с обучающимися по предмету;

- выбор школьного компонента, разработка соответствующего образовательного стандарта;

- отбор содержания и составление учебных программ по предмету с учетом вариативности и уровня развития - обучающихся;

-утверждение индивидуальных планов работы по предмету;

 -утверждение аттестационного материала для итогового контроля в переводных классах и аттестационного материала для выпускных классов (для устных экзаменов);

 -ознакомление с анализом состояния преподавания предметов по итогам внутришкольного контроля;

 -осуществление работы с учащимися по соблюдению норм и правил техники безопасности в процессе обучения, разработка соответствующих инструкций по охране здоровья;

 -взаимное посещение уроков по определенной тематике с последующим самоанализом и анализом достигнутых результатов;

 -организация открытых уроков по определенной теме целью ознакомления с методическими разработками сложным тем предмета;

 -изучение передового педагогического опыта, экспериментальная работа по предмету;

-выработка единых требований к оценке результатов освоения программы на основе разработанных образовательных стандартов по предмету;

-разработка системы промежуточной и итоговой аттестации обучающихся;

-ознакомление с методическими разработками различных авторов по предмету, анализ метода преподавания предмета;

-организация и проведение предметных недель (декад) в образовательном учреждении, проведение первого этапа предметных олимпиад, конкурсов, смотров, вопросы организации и состояния внеклассной работы по предмету с обучающимися;

-укрепление материальной базы и приведение средств обучения, в том числе учебно-наглядных пособий по предмету, в соответствие с современными требованиями к учебному кабинету, к техническому оснащению урока.

3) Методическое объединение:

-анализирует учебные возможности учеников, результаты образовательного процесса, в том числе внеучебной работы по предмету;

-обеспечивает образовательный процесс необходимыми программно-методическими комплексами;

-планирует оказание конкретной методической помощи учителям-предметникам;

-организует работу методических семинаров и других форм методической работы;

-анализирует и планирует оснащение предметных кабинетов;

-согласовывает материалы для промежуточной аттестации учащихся;

-согласовывает (в случае необходимости) требования к содержанию и минимальному объему учебных курсов, к результатам обученности учащихся;

-проводит первоначальную экспертизу изменений, вносимых преподавателями в учебные программы;

-изучает и обобщает опыт преподавания учебных дисциплин;

-организует внеклассную деятельность учащихся по предмету;

-принимает решение о подготовке методических рекомендаций в помощь учителям;

-организует разработку методических рекомендаций для учащихся и их родителей в целях наилучшего усвоения соответствующих предметов и курсов, повышения культуры учебного труда;

-рекомендует учителям различные формы повышения квалификации;

-организует работу наставников с молодыми специалистами и малоопытными учителями;

-разрабатывает положения о школьных конкурсах, предметных неделях и организует их проведение.

Кроме того,

• Работа методического объединения организуется на основе планирования школы, на основе программы развития школы, принятой педагогическим коллективом школы на педсовете, плана методической работы школы, с учетом индивидуальных планов профессионального самообразования учителей.

 • Методическое объединение учителей может организовывать семинарские занятия, цикл  открытых уроков по заданной определенной тематике.

 • Одной из функциональных обязанностей методических объединений учителей является разработка системы внеклассной работы по предмету, определение ее ориентации, идеи.

4) Основные формы работы методического объединения:

-Проведение педагогических экспериментов по проблемам методики обучения и воспитания учащихся и внедрение их результатов в образовательный процесс;

-«круглые столы», совещания и семинары по учебно-методическим вопросам, творческие отчеты учителей и т.п.;

-заседания методических объединений по вопросам методики обучения и воспитания учащихся;

-открытые уроки и внеклассные мероприятия по предмету;

-лекции, доклады, сообщения и дискуссии по методике обучения и воспитания, вопросам общей педагогики и психологии;

-изучение и реализация в учебно-воспитательном процессе требований нормативных документов, передового педагогического опыта;

-проведение предметных недель и методических дней;

-взаимопосещение уроков;

-«круглые столы», совещания и семинары по учебно-методическим вопросам, творческие отчёты учителей;

-заседания МО по вопросам методики обучения и воспитания учащихся;

-открытые уроки и внеклассные мероприятия по предмету;

-лекции, доклады, сообщения и дискуссии по методике обучения и воспитания, вопросам общей педагогики и психологии;

-изучение и реализация в образовательном процессе требований руководящих документов, передового педопыта;

-проведение методических месячников, недель, дней;

-взаимопосещение уроков;

- контроль качества проведения учебных занятий.

-проведение заседаний МО;

-выполнение нормативных документов, исполнение решений и рекомендаций МО;

-знакомство с передовым опытом и внедрение его в деятельность учителей МО;

-подготовка и проведение предметных недель;

-подготовка и проведение конференций, семинаров, круглых столов и т.д.;

-проведение и подготовка учащихся к интеллектуальным марафонам, олимпиадам и т.п.;

-подготовка и проведение внеклассных мероприятий по предметам МО;

-посещение учебных факультативных и кружковых занятий по предметам МО

5) Порядок работы методического объединения

Возглавляет методическое объединение председатель, назначаемый директором школы из числа наиболее опытных педагогов по согласованию с членами методического объединения.

Работа методического объединения проводится в соответствии с планом работы на текущий учебный год. План составляется председателем методического объединения, рассматривается на заседании методического объединения, согласовывается с заместителем директора по методической работе и утверждается методическим советом школы.

Заседания методического объединения проводятся не реже одного раза в четверть. О времени и месте проведения заседания председатель методического объединения обязан поставить в известность заместителя директора школы по учебно-воспитательной работе.

По каждому из обсуждаемых на заседании вопросов принимаются реко­мендации, которые фиксируются в журнале протоколов. Рекомендации подписываются председателем методического объединения.

При рассмотрении вопросов, затрагивающих тематику или интересы других методических объединений, на заседания необходимо приглашать их председателей (учителей).

Контроль за деятельностью МО осуществляется директором школы, его заместителями по методической, учебно-воспитательной работе в соответствии с планами методической работы школы и внутришкольного контроля.

6) Права методического объединения

Методическое объединение имеет право:

-готовить предложения и рекомендовать учителей для повышения квалификационного разряда;

-выдвигать предложения об улучшении учебного процесса в школе;

-ставить вопрос о публикации материалов о передовом педагогическом опыте, накопленном в методическом объединении;

-ставить вопрос перед администрацией школы о поощрении учителей методического объединения за активное участие в экспериментальной деятельности;

-рекомендовать учителям различные формы повышения квалификации;

-обращаться за консультациями по проблемам учебной деятельности и воспитания учащихся к заместителям директора школы;

-вносить предложения по организации и содержанию аттестации учителей;

-выдвигать от методического объединения учителей для участия в конкурсах «Учитель года».

-вносить предложения по совершенствованию образовательного процесса в учреждениях образования;

-рекомендовать педагогическим работникам различные формы повышения квалификации;

-выдвигать от МО учителей для участия в конкурсах профессионального мастерства;

-рекомендовать к публикации материалы о передовом педагогическом опыте, накопленном в МО.

Методическое объединение имеет право рекомендовать руководству распределение учебной нагрузки по предмету и тарификации, производить оплату работы педагогическим работникам отдельных предметных учебных кабинетов, предметных кружков, студий, распределить методическую работу отдельных педагогов.

 Методическое объединение решает вопрос о возможности организации углубленного изучения предмета в отдельных классах, при наличии достаточных средств на обучение (даже при условии внесения изменений в Устав школы).

 Методическое объединение учителей выбирает и рекомендует всему педагогическому коллективу систему промежуточной аттестации обучающихся, определяет критерии оценок.

7) Должностные обязанности  руководителя  методического объединения

Вместе со специалистами МАУ ЦРО:

1. Выбирает основные направления деятельности методобъединения на определенный период.

2. Осуществляет научно - методическое руководство выбранного направления повышения профессиональной компетентности учителей.

3. Определяет специфические проблемы для возглавляемого методобъединения.

4. Планирует работу методобъединения по реализации выбранных направлений деятельности.

5. Организует изучение учебных планов и программ учителями с целью адаптации их к существующей проблеме.

6. Организует изучение и проведение анализа состояния учебно - воспитательного процесса в плане избранной проблемы.

7. Контролирует качество проводимых занятий в рамках возглавляемого им методобъединения.

8. Организует консультативную помощь учителям, школьникам, родителям по вопросам направления деятельности методобъединения.

9. Организует разработку методических материалов участниками методформирования; изучение, обобщение и распространение их передового педагогического опыта.

8) Обязанности учителей методического объединения.

• Участвовать в работе одного из методических объединений, иметь собственную программу профессионального самообразования.

 • Участвовать в заседаниях методического объединения, практических семинарах. • Активно участвовать в разработке открытых мероприятий (уроков, внеклассных занятий по предмету), работать над повышением своего профессионального мастерства.

 • Каждому участнику методического объединения необходимо знать тенденции развития методики преподавания предмета, Закон РФ «Об образовании», нормативные документы, квалификационные требования к категориям, владеть основами самоанализа педагогической деятельности.

Каждый педагог должен являться членом одного из МО и иметь собственную программу профессионального самообразования.

Педагог обязан:

-постоянно повышать уровень своего профессионального мастерства;

-знать основные тенденции развития методики преподавания по своему направлению.

9) Организация работы методического объединения.

-Для организации работы МО назначается руководитель из числа авторитетных педагогов, имеющих, как правило высшую (или первую категорию). МО планирует свою работу на год. В годовой план работы включаются график проведения его заседаний и описание межсекционной деятельности, в соответствии с единой проблемой, выделенной педсоветом школы. МО учителей может организовать семинарские занятия, цикл открытых уроков по заданной и определённой тематике. В течение учебного года проводится не менее 4-х заседаний МО педагогов.

-Методическое объединение избирает руководителя.

-План работы методического объединения утверждается заместителем директора по учебно-воспитательной работе.

-За учебный год проводится не менее 4-х заседаний методического объединения учителей, практический семинар с организацией тематических открытых уроков, внеклассных мероприятий.

-Заседания методических объединений протоколируются. В конце учебного года заместитель директора по учебно-воспитательной работе образовательного учреждения на основе этих протоколов и отчета руководителя методического объединения анализирует работу объединения и принимает на хранение (в течении 3-х лет) план работы, протоколы заседаний, отчет о проделанной работе.

10) Документация МО

В МО должна быть следующая документация:

-Приказ об открытии МО.

-Приказ о назначении на должность руководителя МО.

-Положение о методическом объединении.

-Функциональные обязанности учителей МО.

-Анализ работы за прошлый год.

-Тема методической работы, её цель, приоритетные направления и задачи на новый  учебный год.

-План работы МО на текущий год.

-Банк данных об учителях МО: количественный и качественный состав (возраст, образование, специальность, преподаваемый предмет, общий и педагогический стаж, квалификационная категория, награды, звания, домашний телефон).

-Сведения о темах самообразования учителей МО.

-Перспективный план повышения квалификации учителей МО.

-График повышения квалификации учителей МО на текущий год

-График проведения открытых уроков учителями МО.

-Перспективный план аттестации учителей МО.

-График прохождения аттестации учителей МО на текущий год.

-График проведения совещаний, конференций, семинаров, круглых столов, творческих отчётов, деловых игр в МО.

-Программы (авторские по предмету), утверждённые ХК ИРО, министерством образования (факультативов, кружков).

-Информация об учебных программах и их учебно-методическом обеспечении по предмету.

-План работы с молодыми и вновь прибывшими специалистами  МО.

-План проведения предметной недели (по школам МО).

-Методические материалы по направления деятельности МО за текущий учебный год.

-Адреса профессионального опыта членов МО.

-План-сетка работы МО на каждый месяц.

-График проведения текущих контрольных работ (вносят сами учителя или председатели методических объединений. Цель: предупреждение  перегрузок учащихся - не более одной контрольной работы в день).

-График административных контрольных работ на семестр.

-Сведения о профессиональных потребностях учителей МО (по итогам диагностики).

-План проведения методической недели (если МО проводит самостоятельно).

-Информация об учебных программах и их учебно-методическом обеспечении по предмету.

-Календарно-тематическое планирование (по предмету, по индивидуальным, факультативным занятиям, кружкам по предмету).

-План работы с молодыми и вновь прибывшими специалистам в МО.

-План проведения предметной недели.

-Результаты внутришкольного контроля (экспресс-, информационные и аналитические справки), диагностики.

-Протоколы заседаний МО.

11) О поощрении руководителей МО.

За выполнение обязанностей руководителя МО производится оплата, в соответствии с приказом начальника управления образования города Хабаровска и действующим законодательством.

Анализ деятельности МО представляется в конце учебного года.

Примерное положение о  творческой группе учителей-предметников

1) Общие положения.

Творческая группа учителей создается на добровольной основе из числа педагогов, проявляющих интерес к решению определенных педагогических и методических задач, что способствуют повышению качества образования и создает условия для самореализации и самоактуализации педагога.

Результатом работы творческой группы является создание педагогического продукта творческой деятельности (анализ апробации новых педтехнологий, авторские программы, методические рекомендации и т.д.).

В состав творческой группы могут входить от трех и более человек.

Возглавляет творческую группу руководитель предметного методического объединения или назначается из числа педагогов – членов творческой группы, обладающих организационными способностями, методами организации групповой работы.

2) Задачи деятельности:

·         разработка новых моделей организации образовательного процесса в соответствии с задачами реформы образования;

·         создание условий для личностного развития членов группы, их самореализации;

·         формирование навыков педагогической рефлексии.

3) Направление и содержание деятельности:

·         поиск и систематизация прогрессивных идей, способствующих модернизации методики обучения и воспитания;

·         изучение, апробация и внедрение новых образовательных технологий, методик, приемов педагогической техники;

·         проведение педагогических исследований и  формирование аналитических выводов по инновационным направлениями развития образования;

·         подготовка методических рекомендаций по инновационным направлениям педагогической деятельности;

·         изучение научно-методической литературы и передового педагогического опыта по выбранной теме;

·         проверка эффективности творческих идей на практике.

·         «выращивание» прогрессивного педагогического опыта;

·         пропаганда наработанных идей через различные виды мероприятий и издательскую деятельность;

4) Организация работы.

Создание  творческой группы закрепляется приказом начальника управления образования.

Группа имеет план работы, в котором прописаны тема и цель работы творческой группы.

Заседания творческой группы проводятся в соответствии с планом (не менее 2-3 раз на протяжении учебного года).

Каждый член творческой группы реализует рекомендации в своей практической деятельности и отчитывается о полученных результатах. В результате работы творческой группы создаются педагогические разработки, рекомендации, дидактические материалы – педагогические продукты творческого характера, которые пропагандируются среди педагогов района.

Контроль за деятельностью творческой группы осуществляет специалист Центра развития образования, курирующий предмет или направление деятельности.

5) Документация творческой группы:

·         приказа о работе творческой группы в текущем учебном году;

·         положение о  творческой группе;

·         банк данных об учителях творческой группы и методобъединения;

·         план работы творческой группы на текущий учебный год

·         разработки педагогов-членов творческой группы и учителей методобъединения;

·         отчет о работе творческой группы за год;

График проведения открытых уроков и открытых мероприятий

по предмету учителями МО.

№	Ф.И.О. учителей МО
		Предмет	Класс	Тема урока	Мероприятия	Дата

Руководитель МО _________________________________________________ (Ф.И.О.)

 Анализ работы МО за прошлый учебный год.

1. В течение года проведены МО со следующей повесткой: (указать темы и даты проведения):

            1.___________________________________________________________

            2.___________________________________________________________

            3.___________________________________________________________

            4. Итоговое. Анализ  работы  МО за год.

    2. Не проведены МО: указать причину.

2.Внутри МО ведётся следующая опытно-экспериментальная работа:

№ п/п	Тема	Учитель	класс	Были даны открытые уроки	Где заслушивался опыт
1.
2.

3.Внутри МО работают творческие микрогруппы по проблеме:           тема          руководитель

№ п/п	Тема	руководитель
1.
2.

4.В течение года обобщался опыт работы МО (на уровне школы, района, области); делились опытом (внутри МО):

Тема

Учитель

Внутри МО

Школа

Район

Область

5.Члены МО принимали участие: (перечислить)

Тема

Городские семинары

Районные (обл.) семинары

6.В течение года учителями подготовлены ученики к участию в олимпиадах, конкурсах, марафонах, конференциях:

Учитель

Учащиеся

Участие в …

Занятое  место

7.Результативность организации научно-методической работы:

№ п/п	Количество учителей, которые	200_-200_       учебный год	200_-200_ учебный год	200_-200_ учебный год	200_-200_ учебный год	200_-200_ учебный год
1.	Повысили категорию
2.	Получили звания по итогам аттестации
3.	Прошли курсы повышения квалификации
4.	Выполняют научно-исследовательскую работу
5.	Принимали участие во внеклассной работе
6.	Принимали участие в конкурсе «Учитель года»

-Членами МО проведены внеклассные мероприятия по предмету: (перечислить все):

-Положительное в работе:

-Что требует доработки.

-Выводы. Предложения.

Образец

 План работы методического объединения учителей географии

на 200_/ 200_ учебный год

Сентябрь

1. Организационные вопросы:

 - учебная нагрузка на 200_/200_ учебный год,

 - утверждение тематического планирования.

 2. Изучение нормативно-правовых документов: «Концепция профильного образования в старших классах».

 3. Составление плана работы на текущий учебный год.

4. Разработка критериев оценок учащихся при устном ответе на уроках географии.

Октябрь

1. Обсуждение вопроса адаптации учащихся 10-х классов к школе III ступени на уроках географии.

 2. О проведении школьных олимпиад.

Ноябрь

1. Итоги работы МО за первую четверть.

2. Подготовка учащихся к городским конкурсам и олимпиадам.

3. Знакомство с опытом работы ___________________________________________

4. Обсуждение темы «____________________________________________________

Январь

1. Итоги работы МО за  вторую четверть.

 2. Результаты школьных и городских олимпиад по предмету:

3. Знакомство с опытом работы учителя _____________________________________

4. Знакомство с опытом работы учителя _____________________________________

Март

1. Итоги работы МО за  3 четверть.

2. Организация опроса на уроках

3. Подготовка к итоговой аттестации учащихся.

4. Особенности работы в предпрофильных и профильных классах.

Выездное заседание МО в __________________школу.

Май

1. Утверждение материалов для итоговой аттестации учащихся 9-х и 11-х классов.

2. Подведение итогов работы за учебный год год.

План работы составлен и утвержден на заседании районного МО учителей географии и …………………………………………………………………..

 «_______» _________________200____г.____________________________________________ Руководитель МО                (дата, полностью  фамилия, имя, отчество и личная подпись)

(Образец) 

План работы методического объединения  учителей химии (биологии)

 на 200_ / 200_ учебный год       

Сентябрь

1. Учебная нагрузка учителей на 200_/200_ учебный год.

 2. Знакомство с новыми нормативными документами.

 3. Утверждение тематического планирования.

 4. Составление плана работы на текущий учебный год.

Ноябрь

1. Итоги работы МО за первую четверть.

 2. Обсуждение работы над новым содержанием и структурой образования.

 3. Изучение опыта работы учителя…….

 4. Подготовка учащихся к районным (городским) школьным олимпиадам по предметам.

Выездное заседание МО в ________________________школу.

Январь

1. Итоги работы МО за вторую четверть.

2. Изучение опыта работы Ивановой Т.Д. по использованию межпредметных связей в курсе природоведения в 5-х классах.

 3. Обсуждение внеклассных мероприятий и открытых уроков, проведенных учителями МО в 1 полугодии.

Март

1. Итоги работы МО за 3 четверть. Подготовка к итоговой аттестации.

 2. Отчет Петровой А.И. о курсовой подготовке.

 3. Изучение опыта работы Сидоровой Е.М. «Использование дидактического материала на уроках биологии».

Выездное заседание МО в ___________________________школу.

Май

1. Утверждение материалов для итоговой аттестации учащихся 9-х и 11-х классов.

2. Обсуждение итогов работы над новым содержанием и структурой образования.

3. Обсуждение и подведение итогов внеклассной работы за год.

4. Анализ работы учителей МО за 200_/200_ учебный год.

План работы составлен и утвержден  на заседании районного МО учителей биологии (химии)

«______»______________200___г._________________________________________________

Руководитель МО                  (дата, полностью  фамилия, имя, отчество и личная подпись)

Примечание: При составлении плана работы МО желательно планировать одно выездное заседание в школу не реже одного раза в полугодие, где можно организовать семинар, круглый стол по обмену опытом, обсуждению насущных педагогических проблем, провести открытые уроки с использованием передовых инновационных методик с элементами компьютерных технологий и т.д.

При составлении годового плана работы, особенно при планировании выездных заседаний, обязательно учитываются такие факторы, как наличие аттестуемых учителей (как правило, претенденты на высшую квалификационную категорию) и возможности школы. При составлении плана работы творческой группы учитываются актуальные текущие вопросы (подготовка к предметным олимпиадам, проведение различных внеклассных мероприятий разного уровня, а также разработка проекта решений по важным вопросам на предстоящее заседание МО и т.д.) Заседания творческой группы проводятся не реже 2-х раз в год, т.е. один раз в полугодие. При необходимости заседания творческой группы проводятся чаще.

 Анализ работы учителя.

Для составления анализа методической работы школы заместитель директора по учебной работе просматривает планы методической работы, планы и протоколы заседаний методического совета, методических объединений. От каждого учителя хорошо иметь информацию- анализ его деятельности в течение года.

План самоанализа деятельности учителя  за текущий учебный год

1. В каких классах работали. Возможности класса (уровень обучаемости).

2. Прохождение программы:

- число часов по программе,

- фактически проведено,

- за счет чего выполнена программа,

- количество: по программе выполнено

- контрольных работ

- лабораторных работ,

- практических работ,

- учебных экскурсий.

3. Мониторинг успеваемости учащихся (по четвертям/за учебный год):

четверть___________________________________________________________

Предмет_________________________________________________________

Учебный год________________________________________________________

№	Класс	Учитель	Начальный уровень		Средний уровень		Достаточный уровень		Высокий уровень
			Кол-во	%	Кол-во	%	Кол-во	%	Кол-во	%
1.
2.

По итогам экзаменов (количество человек):

№	Класс	Учитель	Начальный уровень		Средний уровень		Достаточный уровень		Высокий уровень
			Кол-во	%	Кол-во	%	Кол-во	%	Кол-во	%
1.
2.

4. Неуспевающие. Указать причины.

5. Какие внеклассные мероприятия проведены по предмету?

6. Что нового сделано в кабинете?

7. Методические разработки, созданные в этом году. Где их использовали? Участие в работе МО.

8. Где делились опытом работы?

9. Итоги участия ваших учеников в олимпиадах, конкурсах, смотрах по предмету.

10. Как реализовывали принципы развивающего обучения (личностно-ориентированный подход к школьникам).

11. Система подготовки к ГИА (для учителей 9-11 классов)

                                                                       

Форма плана проведения предметной  недели.

Дата	№ урока	Класс	Учитель	Мероприятие

Конкурс стенгазет по темам: (перечень названий)

                                                                       

Индивидуальный план профессионального развития учителя

(рекомендации к его разработке).

Структура плана:

Цели профессионального развития

Разделы плана

1. Изучение психолого-педагогической литературы.

Указывается, по каким вопросам будет изучаться литература, работы каких авторов будут прочитаны учителем. Называются основные работы.

Формой представления отчета может быть доклад, аналитическая статья, аннотация к прочитанным книгам. Результаты изучения литературы могут использоваться в других формах отчетности.

2. Разработка программно-методического обеспечения учебно- воспитательного процесса.

Указывается, что будет разрабатываться учителем для обеспечения учебно-воспитательного процесса и инновационной деятельности: рабочие, авторские программы учебных курсов, календарно-тематическое и поурочное планирование, конспекты уроков, подборки упражнений, дидактического материала, контрольных работ, тестовых заданий,

В качестве отчета могут быть представлены сами разработанные материалы или рекомендации для своих коллег по их использованию.

3. Обобщение собственного опыта педагогической деятельности.

Указывается тема, но которой учитель предполагает! обобщить свой опыт.

 План обобщения опыта включаются действия по систематизации накопленного материала, анализу опыта, осуществлению дополнительных разработок, подготовке итоговых обобщенных материалов - написанию рекомендаций, статей, подготовке сообщений.

4. Участие в системе школьной методической работы.

Указывается, в каких методических мероприятиях школы предполагает участвовать учитель. Если учитель участвует в подготовке и проведении этих мероприятий, то какова конкретно его цель.

5. Обучение на курсах в системе повышения квалификации вне школы.

Указываются темы курсов, которые предполагает закончить учитель.

Отчетом о прохождении курсов служат курсовые работы, рефераты, зачетные уроки.

6. Руководство повышением квалификации других учителей.

Указывается, за какую работу по повышению квалификации учителей в школе отвечает данный учитель: руководит стажировкой молодых специалистов, мастер-классом, педагогической мастерской и др.

Отчетом о работе служит число подготовленных учителей.

7. Работа в составе органов управления школой,

Указываются органы, в составе которых работает учитель, а также его функциональные обязанности.

Отчетом служит документ о выполнении порученной работы.

Форма записи содержания работы в каждом из разделов плана.

Задачи и содержание деятельности	Сроки	Форма результатов работы	Где, кем и когда заслушивается отчет о выполнении работы
1.
2.

Методика изучения и обобщения передового педагогического опыта Основные формы изучения и обобщения педагогического опыта:

- Открытые занятия по различным темам и вопросам учебно-воспитательной работы.

- Педагогические советы, производственные собрания, совещания по проблемам педагогики.

- Научно-методическая и научно-практическая конференции.

- Педагогическая выставка.

- Педагогические чтения.

- Диспуты и дискуссии по актуальным проблемам учебно-воспитательной работы.

- Семинарские  занятия по проблемам педагогики.

- Практикумы по разработке методики изучения и обобщения педагогического опыта.

- Педагогические консультации.

- Самообразование.  

2)План изучения вопросов самообразования учителя

-Изучение личного творческого плана педагога. Оправдал ли себя план, как он сочетался с общешкольной проблемой и индивидуальной темой самообразования , как сформулированы основные вопросы, взятые для изучения в ходе самообразования. Планировалась ли исследовательская работа.

-Чей педагогический опыт и по каким вопросам изучался в соответствии с индивидуальной темой  самообразования; этапы проработки материала; какая литература изучалась: педагогическая, по психологии, методическая и др.

-Практические выводы после проработки конкретной темы (тезисы, доклады и др.).

- Творческое сотрудничество (с педагогами, методистами, учёными).

- Перечень вопросов, которые оказались трудными в процессе изучения литературы и опыта работы. Что предстоит сделать по их преодолению.

- Наиболее интересные научные работы, с которыми познакомился педагог в ходе самообразования.

- Самооценка: что дала самостоятельная работа для повышения теоретических и методических уровней; какой вывод сделал педагог о проделанной работе.

- Дальнейшие планы педагога по самообразованию.

3)Этапы изучения и обобщения педагогического опыта

- Обнаружение противоречия между сложившимися формами и методами работы, с одной стороны, и необходимостью повышения её  эффективности – с другой.

- Поисковая работа. Выявляются находки, новинки в работе отдельных педагогов или целых коллективов, имеющих определенные достижения в учебно-воспитательной работе. Определяется объект исследования, изучения и обобщения опыта.

- Составление развернутой программы изучения и обобщения опыта. Окончательное формулирование темы и цели, уточнение объекта и предмета изучения обобщения.

- Работа по сбору педагогических факторов и другого эмпирического и информационного материала. Полученный материал уточняется, проверяется его достоверность. Описание педагогического опыта (назвать авторов, вычленить проблемы, последовательно изложить суть опыта, описать конкретные условия и время, в которых он реализуется, показать успехи учебно-воспитательной работы, относящиеся к описываемому опыту).

- Осмысливание описываемого опыта. Сопоставляются, сравниваются, анализируются факторы, выявляются взаимосвязи между ними, выясняется характер зависимости педагогического процесса от конкретных условий. Отсюда следуют конкретные выводы.

- Осмысленный материал оформляется в виде доклада, статьи, методической разработки и рекомендации, плаката, информации, текста лекции, брошюры, книги, монографии, диссертации и т.п.

4)Критерии передового опыта

-Высокие результаты обучения и воспитания.

-Высокие показатели успеваемости. Важна не отметка, а глубина и прочность, образованность культура, которую учитель формирует у учеников.

-Экономичность, оптимальность тех средств и сил, которые затрачивают школа и учитель для достижения определенного результата.

-Устойчивость и постоянство успехов учебно-воспитательной работы.

-Передовой педагогический опыт – это практика, содержащая в себе элементы творческого поиска, новизны, оригинальности, это высокое мастерство учителя, т.е. такая работа, которая дает наилучший педагогический результат.

5)Рекомендации по обобщению передового опыта

-Методика обобщения передового опыта.

-Изучение деятельности учителя, длительное наблюдение за работой учителя, посещение уроков, внеклассных мероприятий и т.д.

-Выявление передового опыта надо начинать с анализа качества знаний, уровня воспитанности и сдвигов в общем развитии учащихся.

-Выявить способы, приемы управления и организации познавательной деятельности учащихся, с помощью которых достигнут положительный опыт.

-Выявить, нет ли перегрузки учащихся.

-Определить, есть ли в передовом опыте элемент новизны, нет ли надуманных схем.

-Определить, соответствует ли изучаемый и обобщаемый опыт критериям оценки передового опыта.

-Описать и обсудить условия, при которых могут быть достигнуты оптимальные результаты на основе его применения.

-Обсудить передовой опыт на педсовете, заседании методического объединения и т.д. Вынести решения.

-Показать опыт в действии (открытые уроки, семинары, совещания).

-В методической «копилке» собрать тезисы выступлений, конспекты, доклады и т.д.

-В методическом уголке школы иметь витрину (выставку) передового опыта.

-Материалы опыта наглядно оформить, представить в методкабинет отдела образования.

6)Оформление обобщенного передового опыта.

-Педагогическая характеристика учителя.

-Ф.И.О.  Образование.

-Какое, когда окончил учебное заведение.

-Педагогический  стаж.

-Награды.

-Особенности личности учителя.

-В чём и как выразился педагогический успех в его работе.

-Общественное лицо учителя.

-Что можно рекомендовать из опыта работы учителя для распространения.

-Конспекты уроков учителя (2-3 конспекта).

- Поурочные рабочие планы (4 урока).

-Фото  уроков (2-3 урока).

-Анализ 2-3 уроков (выписка из тетради для записи посещения уроков).

- План самообразования учителя.

-Доклад учителя по своему предмету, прочитанный на каком-либо уровне.

-Фотографии, отражающие работу учителя с учащимися в кабинете, в школе, вне школы.

7)Памятка по обобщению опыта учителя:

-Внимательно следите за научно-методической литературой, составьте библиографию литературу по интересующему Вас вопросу.

-Сохраняйте и накапливайте материалы, отражающие опыт Вашей работы: планы, конспекты, дидактические пособия, темы сочинений учащихся, их вопросы, ответы, свои наблюдения за духовным развитием школьников.

 -Отмечайте при этом Ваши сомнения, неудачи.

-Выбирая тему для обобщения опыта, постарайтесь учесть успехи и недостатки в Вашей работе и работе Ваших товарищей. Целесообразно взять тему, которую Вы считаете наиболее важной и нужной, и постараться оформить её как можно точнее, конкретнее.

-Определите форму обобщения. Это может быть доклад, статья. Но можно обобщить опыт по-другому. Например, привести в систему  Ваши методические материалы (планы, карточки, схемы, виды самостоятельных упражнений учащихся), сопроводив их краткими разъяснениями.

-Набросайте краткий план темы (3-4 основных вопроса), затем составьте по теме тезисы. Вспомните и поместите в плане факты, которые будут использованы как основание для Ваших выводов. Снова и снова уточняйте план; уже в нем должна быть отражена основная идея и логика изложения темы.

-При написании доклада сначала набросайте черновик. До предела сокращайте введение, избегайте общих фраз, не стремитесь писать «наукообразно». Литературу используйте не для повторения уже сказанного, а для углубления и систематизации своих наблюдений и выводов.

-Оценивайте практически свой опыт. Сообщая об успехах, не забудьте о недостатках, трудностях, ошибках.

 -Главный критерий хорошего опыта – результаты. Рассказ об опыте неубедителен и малоинтересен, если в нем не показано,  как растут и развиваются ученики.

-Материал старайтесь излагать кратко, просто, логично, стройно, избегая повторений.

-Работая над темой, советуйтесь с коллективом, со своими коллегами, рассказывайте им о своих трудностях, сомнениях. Так могут появиться ценные мысли, нужные факты.

-Подберите и надлежащим образом оформите приложения (схемы, карты, таблицы, работы учащихся, списки литературы и т.д.).