ІДУ НА УРОК!
ІДУ НА УРОК!
10 клас
ІДУ НА УРОК!
Контрольна робота.5 клас. Фольклор. Казки народів
світу.
Варіант ІІ
Рівень 1
1. Слово «казка»
походить від слова:
а) танцювати; б) малювати;
в) співати; г) казати.
2. Слово «фольклор»
в перекладі означає:
а) народні пісні; б) народні думи;
в) народна
мудрість; г) народна творчість.
3. Продовженням
прислів’я «Краще важкий мир» є:
а) «навчишся
кусатись»;
б)
«ніж легка війна»;
в) «по-лисячому
крутити»;
г) «ніж велика жалість».
4. Брати Грімм
були:
а) казкарями; б) байкарями;
в)
збирачами фольклору; г) піснярами.
5. Народною казкою
є:
а) «Соловей»; б) «Піноккіо»;
в) «Пані Метелиця»; г) «Дюймовочка».
6. Героя казки
«Пензлик Маляна» звали:
а) Іссумбосі; б) Синдбад;
в) Малян; г) Шахріяр. Всього 3
бали
Рівень 2
1. Установіть
відповідність між предметом та персонажем,
якому він належить.
1. Починок А «Пензлик Маляна»
2. Діжка Б «Фарбований шакал»
3. Пензлик В «Синдбад-мореплавець»
4. Тюрбан Г «Момотаро»
Д «Пані Метелиця»
2. Вкажіть твір та
ім’я героя, якому належить цитата.
« - Взяла мене туга за рідним краєм, і хоч
мені у вас дуже добре, проте
довше я тут
зоставатись не можу…».
3. Назвіть
персонажів казки «Пензлик Маляна». Всього 3
бали
Рівень 3
1. Назвіть елементи
композиції народної казки.
2.Установіть
відповідність між країною та назвою казки:
А)«Фарбований шакал» 1)Китай
Б) «Момотаро» 2)Індія
В) «Пані Метелиця» 3)Арабські Емірати
Г) «Синдбад-мореплавець» 4)Німеччина Всього 3
бали
3. Чому навчила тебе казка «Фарбований шакал»?
Рівень 4. Складіть
синквейн до словосполучення «Зарубіжна література». Всього 3 бали
ІДУ НА УРОК!
Контрольна робота №1.
8 клас. Священні книги людства.
Перший рівень:
1. Біблія - це священна
книга, написана представниками двох
релігій … (іудаїзму і
християнства).
2. Біблія складається з
двох частин : (Нового і Старого Заповіту).
3. Слово Заповіт означає…(
«союз», «угода», яка була укладена
між Богом та людьми).
Другий рівень:
1. Старий Заповіт містить такі 4
групи книг: (П’ятикнижжя Моїсея,
Історичні книги, Повчальні
книги, Книги Пророків).
2. Слово Євангеліє в перекладі з
грецької мови означає… («блага
звістка»).
3. Установіть відповідність міх
літературними жанром і родом
1)епос
а)вірш
2)лірика
б)роман
3)драма
в)балада
4)ліро-епос г)трагедія
1. Назвіть крилаті вислови
із Біблії, які ви запам’ятали… («Каїн»,
«Каїнова печатка»,
«вавілонська вежа», «неопалима купина»,
«манна небесна», «тридцять
срібняків», «Іуда», «поцілунок
Іуди», «умивати руки»,
«терновий вінок»).
2. Композиція Вед (Рігведа, Самаведа,
Яджурведа, Атхарваведа).
3. Що таке всесвітній літературний процес?
Четвертий рівень:
Розгорнута відповідь на одне з
питань:
1. Роль священних книг у житті людства.
2. Головні цінності християнства.
ІДУ НА УРОК!
Літературний
диктант «Пані Метелиця»
Час роботи — 10-12 хвилин.
1) Яку роботу виконувала
пасербиця? (Пряла)
2) За чим рідна дочка
стрибнула в криницю? (За починком)
3) Чого пасербиця злякалася,
побачивши пані Метелицю? (Її великих зубів)
4) Хто просив допомоги у
дівчат? (Хліб та яблуня)
5) Коли на світі йшов
сніг? (Коли збивалося пір’я в подушках пані Метелиці)
6) Що пані Метелиця
подарувала працьовитій дівчинці? (Золото)
7) Чим нагородила пані
Метелиця ледащицю? (Смолою)
8) Хто першим сповіщав про
повернення дівчат та їхні успіхи? (Півень)
9) Чому пасербиця вирішила
піти від пані Метелиці, хоч їй було в неї добре? (Скучила за рідною домівкою,
рідним краєм)
10) Що означає вираз
«відлягло від серця»? (Заспокоїтися, перестати тривожитися, боятися)
11) Коли рідна дочка вдови
почала лінуватися на службі у пані Метелиці? (На другий день)
12) Коли мачуха й сестра
зраділи пасербиці, не знали, де й посадити? (Коли побачили на ній багато
золота)
Бесіда про
художні особливості казки
1.
Як називаються слова, якими
традиційно починається казка? (Зачин) Наведіть приклад з казки «Пані Метелиця»
та ін.
2.
Які «магічні» числа найчастіше
зустрічаються в казках? (Три, сім, дев’ять, дванадцять, тридцять три; у «Пані
Метелиці» — два)
3.
Що в казці «Пані Метелиця» реальне,
а що — фантастичне? (Важка праця нерідної дочки, несправедливе до неї ставлення
— реальне; персонаж пані Метелиця, обсипання золотом, підземне царство —
фантастичні.)
4.
Чому герої часто не мають власних
імен? (Тому що їх образи узагальнені, типові, і не важливо, як їх звати,
важливо, що і як вони чинять.)
5.
Для чого повторюються події? (Щоб
порівняти поведінку героїв, їхні характери.)
6.
Чим завершується казка? (Тим, що зло
покаране, а добро торжествує.)
Розв’язання проблемно-пошукового завдання
— Що уособлює смола, яку удовина дочка за все життя відмити не могла? Своє
твердження обґрунтуйте. (Сором, недобра слава. Африканське прислів’я говорить:
«Ім’я — не одяг, заплямуєш — не відмиєш».)
Гра«Піймай
помилку»
1. Були в однієї вдови дві рідні доньки й пасербиця
2. Кожного ранку у вишневому садочку пасербиця пряла
пряжку
3. До пасербиці спочатку звернулася яблунька, щоб
дівчинка обтрусила її
4. Метелиці сподобалася лінива дівчина, і вона вирішила
її залишити в себе
АНКЕТА ЛІТЕРАТУРНОГО ГЕРОЯ
АНАЛІЗ РОМАНУ.
АНАЛІЗ ЕПІЧНОГО ТВОРУ.
Лепбу́к (з англійської «наколінна книга»: «lap» — коліна, «book» — книга) —це інтерактивна тематична тека, саморобна паперова книжечка з кишеньками, дверцятами, віконцями, рухливими деталями, які можна діставати, перекладати, складати на свій розсуд. Прикінцевий етап самостійної дослідницької роботи учня / учениці, студента / студентки. Такий вид діяльності допоможе поглибити, закріпити й систематизувати інформацію, а розглядання теки в подальшому дозволить швидко освіжити в пам'яті необхідний матеріал.п
Етапи створення лепбука:
- вибір теми;
- складання плану майбутнього лепбука;
- малювання макету теки;
- створення лепбука з допомогою паперу, скотча, клею, ножиць, маркерів, степлера, фарб тощо.
.jpg)
Робота над лепбуками допоможе їх творцям отримати не лише естетичне задоволення від креативної діяльності, а й узагальнити, структурувати вивчений матеріал, розвинути вміння шукати й осмислювати необхідну інформацію, презентувати результати міні-дослідження, сформувати самостійність і відповідальність. Якщо лепбук створювати разом із ровесниками чи батьками, це сприяє налагодженню конструктивних взаємин між ними.
Розмір — папка формату А-4 в складеному вигляді / А-3 у відкритому вигляді. Компактність дає можливість поставити лепбук у шафу, покласти на полицю, у рюкзак.
КРОССЕНС
Кроссенс – асоціативна головоломка нового покоління. Слово «кроссенс» означає «перетин значень» і придумане за аналогією зі словом «кросворд», яке в перекладі з англійської мови означає «перетин слів».
Цей вид головоломки винайшли зарубіжні педагоги в 2002 році. Ідея належить письменнику, педагогу і математику Сергію Федіну і доктору педагогічних наук, філософу і художнику Володимиру Бусленко. Ідея кроссенса проста, як і все геніальне. Це асоціативний ланцюжок, що складається з дев'яти картинок.
1 2 3
4 5 6
7 8 9
Зображення розташовують так, що кожна картинка має зв'язок із попередньою і наступною, а центральна поєднує за змістом зразу декілька картинок. Завдання того, хто розгадує кроссенс - знайти асоціативний зв'язок між сусідніми (тобто тими, що мають спільний бік) картинками. Зв’язки в головоломці можуть бути і поверхневими, і глибокими.
Починати розгадувати кроссенс можна з будь-якої картинки, що розпізнається, але центральним є квадрат під номером 5. Центральна картинка, за бажанням автора, може бути пов’язана за змістом зі всіма зображеннями в кроссенсі. Але зазвичай потрібно встановити зв’язки по периметру між квадратами 1-2, 2-3, 3-6, 6-9, 9-8 8-7, 7-4, 4-1 («основа»), а також по центральному хресту між квадратами 2-5, 6-5, 8-5 и 4-5 («хрест»).
Таким чином, кроссенс є сукупністю дванадцяти (за числом сусідніх пар) асоціативних головоломок. Відповідь не завжди є однозначною, але в більшості випадків ті, хто відгадують, знаходять однаковий ланцюжок асоціацій.
Якщо образи на зображеннях прості і логічні, то для розгадки кроссенса треба лише знання фактів. У такому разі правильна відповідь одна і тематика конкретна.
При створенні кроссенса можна скористатися таким алгоритмом:
1. Визначити тематику(загальну ідею).
2. Вибрати 8-9 елементів (образів), що мають відношення до теми.
3. Найти зв'язок між елементами.
4. Визначити послідовність елементів за типом зв’язку «хрест» і «основа».
5. Сконцентрувати значення в одному елементі (центр – 5-й квадрат).
6. Виділити відмінні риси, особливості кожного елемента.
7. Підібрати картинки, що ілюструють вибрані елементи (образи).
8. Замінити вибрані прямі елементи (образи) і асоціації непрямими, символічними картинками.
9. Побудова асоціативного зв’язку між образами елементів.
Для полегшення створення кроссенса зручно спочатку кожен квадрат заповнити словом (словосполученням) із вибраної теми, а потім замінити його асоціативною картинкою.
Оскільки основне значення кроссенса – це певна загадка, ребус, головоломка, то він є гарною формою нетрадиційної перевірки знань із теми. Застосування кроссенса на уроці різноманітне, його можна використати:
1. при формулюванні теми і мети уроку;
2. при вивченні нового матеріалу, в якості постановки проблемної ситуації;
3. при закріпленні і узагальненні вивченого матеріалу;
4. при підведенні підсумку роботи на уроці, включити як рефлексію.
Повністю урок можна побудувати в формі кроссенса, тобто дев’ять елементів кроссенса можуть представляти собою структуру уроку.
Кроссенс можна запропонувати учням як творче домашнє завдання.
Для вчителя кроссенс
1. це спосіб поглибити розуміння вже вивченого шкільного поняття (явища, теми);
2. це можливість показати неординарне практичне застосування знань і зв'язок вивченого з життям;
3. це можливість встановити міжпредметні зв’язки з іншими шкільними дисциплінами.
Робота з кроссенсом відображає глибину розуміння учнями вивченої теми. Разом із тим кроссенс сприяє
1. розвиткові логічного, образного і асоціативного мислення, уяви;
2. прояву нестандартного мислення і креативності;
3. розвиває можливість самовираження.
Під час розгадування кроссенса розвиваються комунікативні і регулятивні вміння; навички роботи з інформацією; підвищується допитливість і мотивація до вивчення предмету.
Тому кроссенс – головоломка нового покоління, яка поєднує в собі найкращі якості зразу деяких інтелектуальних розваг: загадки, ребусу, головоломки. Кроссенс є прекрасним засобом розвитку логічного і творчого мислення учнів.
Рольові ігри, ігри-головоломки, ігри-естафети — усе це потрібно використовувати в навчанні, періодично чергуючи. Це як певний елемент тренінгу: інформація — і відразу ж закріп¬лення на практиці в доступній формі. Тут (у грі) працюють емоції, а емоційно підкріплена інформа¬ція запам'ятовується набагато кра¬ще.
Для ефективного застосування методу «кроссенс» , зок¬рема щоб охопити весь необхідний обсяг матеріалу і глибоко його вивчити (а не перетворити технології на безглузді «ігри заради са¬мих ігор»), педагог повинен старанно планувати свою роботу, щоб:
1. дати завдання учням для попереднього підготування: прочита¬ти, продумати, виконати самостійні підготовчі завдання;
2. відібрати для уроку або заняття такий матеріал, який би давав учням «ключ» до освоєння теми;
3. дати учням час подумати над завданням, щоб вони сприйняли його серйозно, а не механічно або «граючись» виконали його;
4. на одному занятті можна використовувати одну (максимум — дві) вправи, а не їх калейдоскоп;
5. дуже важливо провести спокійне глибоке обговорення за підсум¬ками завдання, зокрема акцентуючи увагу й на іншому матеріалі теми, прямо не порушеному в кроссенсі;
6. проводити швидкі опитування, самостійні домашні роботи з різноманітних матеріалів теми, які не були пов'язані із завданням.
Для зміцнення контролю над ходом процесу навчання за умов використання кроссенсів викладач повинен поперед¬ньо добре підготуватися:
1. глибоко вивчити та продумати матеріал, у тому числі додатко¬вий, наприклад, різноманітні тексти, зразки документів, приклади, ситуації, завдання для груп тощо;
2. старанно планувати і розробити заняття: визначити хрономет¬раж, ролі учасників, підготувати запитання й можливі відповіді, виробити критерії оцінки ефективності заняття;
3. мотивувати учнів до вивчення шляхом добору найбільш ціка¬вих для учнів випадків, проблем; оголошувати очікувані результа¬ти (мету) заняття й критерії оцінки роботи учнів;
4. передбачити різноманітні методи для привернення уваги учнів, налаштування їх на роботу, підтримання дисципліни, необхідної для нормальної роботи аудиторії.
Передбачається, що оцінювання навчальних досягнень учнів за умов застосування цього методу відбуватиметься у формі схвалювання будь-яких, навіть щонайменших успіхів та зусиль учнів. Коментарі щодо учнівських дій, навіть такі, що містять кри¬тику, мають починатися з позитивних зауважень. Коригування не¬точних, неправильних відповідей та дій можливе лише у формі про¬позицій діяти інакше: «Можлива інша відповідь»... , «Існує інша точка зору»..., «Можна сказати (написати, зробити) інакше».... Пе¬редусім необхідно дати право самому учневі переглянути свій по¬чатковий варіант дій.
Методика перевірки навчальних досягнень учнів має відповіда¬ти меті та методиці викладання предмета. Якщо для перевірки знань існують традиційні способи оцінювання, то перевірка навичок по¬требує набагато більше часу, а переконатися у виховному ефекті навчання безпосередньо на уроці взагалі майже неможливо. Цінності, особисте ставлення проявлятимуться в реальному житті; завдання ж учителя — дати учням можливість висловлювати й захи¬щати особисту думку в будь-яких навчальних ситуаціях у класі та поза школою.
Оцінюючи результати , необхідно вра¬ховувати такі умови:
1. підтримувати баланс перевірки знань, навичок;
2. застосовувати групове, змагальне та індивідуальне оцінюван¬ня, самооцінку та взаємооцінку учнів;
3. обговорювати з учнями критерії оцінювання;
4. враховувати досягнення класу та індивідуальний прогрес учнів.
Метод «кроссенс» можна поєднати із такими інтерактивними методами, як:
1. робота в малих групах;
2. робота в парах»
3. «мозковий штурм»;
4. «коло ідей»;
5. «мікрофон»;
Кожна дитина народжується, маючи в собі іскру Божу. Ми — дорослі — не маємо права формувати з неї посередність. Тому не варто розподіляти: ця ди¬тина талановита, а ця — ні. У зв'язку із цим творчі завдання мають бути розраховані не на кілька осіб, а на весь клас.
Дитина дуже швидко освоює умови нової гри, вно¬сить щось нове. І завдання педагога — зберегти цю гнучкість розуму для засвоєння нових знань. Адже ми живемо в час, коли життя стрімко змінюється й треба вміти швидко орієнтуватися в нових реаліях. А вчитель повинен зробити перший крок, подаючи при¬клад нестандартного підходу до навчального матеріалу. Для цього можна використати такий матеріал.
Цей вид головоломки винайшли зарубіжні педагоги в 2002 році. Ідея належить письменнику, педагогу і математику Сергію Федіну і доктору педагогічних наук, філософу і художнику Володимиру Бусленко. Ідея кроссенса проста, як і все геніальне. Це асоціативний ланцюжок, що складається з дев'яти картинок.
1 2 3
4 5 6
7 8 9
Зображення розташовують так, що кожна картинка має зв'язок із попередньою і наступною, а центральна поєднує за змістом зразу декілька картинок. Завдання того, хто розгадує кроссенс - знайти асоціативний зв'язок між сусідніми (тобто тими, що мають спільний бік) картинками. Зв’язки в головоломці можуть бути і поверхневими, і глибокими.
Починати розгадувати кроссенс можна з будь-якої картинки, що розпізнається, але центральним є квадрат під номером 5. Центральна картинка, за бажанням автора, може бути пов’язана за змістом зі всіма зображеннями в кроссенсі. Але зазвичай потрібно встановити зв’язки по периметру між квадратами 1-2, 2-3, 3-6, 6-9, 9-8 8-7, 7-4, 4-1 («основа»), а також по центральному хресту між квадратами 2-5, 6-5, 8-5 и 4-5 («хрест»).
Таким чином, кроссенс є сукупністю дванадцяти (за числом сусідніх пар) асоціативних головоломок. Відповідь не завжди є однозначною, але в більшості випадків ті, хто відгадують, знаходять однаковий ланцюжок асоціацій.
Якщо образи на зображеннях прості і логічні, то для розгадки кроссенса треба лише знання фактів. У такому разі правильна відповідь одна і тематика конкретна.
При створенні кроссенса можна скористатися таким алгоритмом:
1. Визначити тематику(загальну ідею).
2. Вибрати 8-9 елементів (образів), що мають відношення до теми.
3. Найти зв'язок між елементами.
4. Визначити послідовність елементів за типом зв’язку «хрест» і «основа».
5. Сконцентрувати значення в одному елементі (центр – 5-й квадрат).
6. Виділити відмінні риси, особливості кожного елемента.
7. Підібрати картинки, що ілюструють вибрані елементи (образи).
8. Замінити вибрані прямі елементи (образи) і асоціації непрямими, символічними картинками.
9. Побудова асоціативного зв’язку між образами елементів.
Для полегшення створення кроссенса зручно спочатку кожен квадрат заповнити словом (словосполученням) із вибраної теми, а потім замінити його асоціативною картинкою.
Оскільки основне значення кроссенса – це певна загадка, ребус, головоломка, то він є гарною формою нетрадиційної перевірки знань із теми. Застосування кроссенса на уроці різноманітне, його можна використати:
1. при формулюванні теми і мети уроку;
2. при вивченні нового матеріалу, в якості постановки проблемної ситуації;
3. при закріпленні і узагальненні вивченого матеріалу;
4. при підведенні підсумку роботи на уроці, включити як рефлексію.
Повністю урок можна побудувати в формі кроссенса, тобто дев’ять елементів кроссенса можуть представляти собою структуру уроку.
Кроссенс можна запропонувати учням як творче домашнє завдання.
Для вчителя кроссенс
1. це спосіб поглибити розуміння вже вивченого шкільного поняття (явища, теми);
2. це можливість показати неординарне практичне застосування знань і зв'язок вивченого з життям;
3. це можливість встановити міжпредметні зв’язки з іншими шкільними дисциплінами.
Робота з кроссенсом відображає глибину розуміння учнями вивченої теми. Разом із тим кроссенс сприяє
1. розвиткові логічного, образного і асоціативного мислення, уяви;
2. прояву нестандартного мислення і креативності;
3. розвиває можливість самовираження.
Під час розгадування кроссенса розвиваються комунікативні і регулятивні вміння; навички роботи з інформацією; підвищується допитливість і мотивація до вивчення предмету.
Тому кроссенс – головоломка нового покоління, яка поєднує в собі найкращі якості зразу деяких інтелектуальних розваг: загадки, ребусу, головоломки. Кроссенс є прекрасним засобом розвитку логічного і творчого мислення учнів.
Рольові ігри, ігри-головоломки, ігри-естафети — усе це потрібно використовувати в навчанні, періодично чергуючи. Це як певний елемент тренінгу: інформація — і відразу ж закріп¬лення на практиці в доступній формі. Тут (у грі) працюють емоції, а емоційно підкріплена інформа¬ція запам'ятовується набагато кра¬ще.
Для ефективного застосування методу «кроссенс» , зок¬рема щоб охопити весь необхідний обсяг матеріалу і глибоко його вивчити (а не перетворити технології на безглузді «ігри заради са¬мих ігор»), педагог повинен старанно планувати свою роботу, щоб:
1. дати завдання учням для попереднього підготування: прочита¬ти, продумати, виконати самостійні підготовчі завдання;
2. відібрати для уроку або заняття такий матеріал, який би давав учням «ключ» до освоєння теми;
3. дати учням час подумати над завданням, щоб вони сприйняли його серйозно, а не механічно або «граючись» виконали його;
4. на одному занятті можна використовувати одну (максимум — дві) вправи, а не їх калейдоскоп;
5. дуже важливо провести спокійне глибоке обговорення за підсум¬ками завдання, зокрема акцентуючи увагу й на іншому матеріалі теми, прямо не порушеному в кроссенсі;
6. проводити швидкі опитування, самостійні домашні роботи з різноманітних матеріалів теми, які не були пов'язані із завданням.
Для зміцнення контролю над ходом процесу навчання за умов використання кроссенсів викладач повинен поперед¬ньо добре підготуватися:
1. глибоко вивчити та продумати матеріал, у тому числі додатко¬вий, наприклад, різноманітні тексти, зразки документів, приклади, ситуації, завдання для груп тощо;
2. старанно планувати і розробити заняття: визначити хрономет¬раж, ролі учасників, підготувати запитання й можливі відповіді, виробити критерії оцінки ефективності заняття;
3. мотивувати учнів до вивчення шляхом добору найбільш ціка¬вих для учнів випадків, проблем; оголошувати очікувані результа¬ти (мету) заняття й критерії оцінки роботи учнів;
4. передбачити різноманітні методи для привернення уваги учнів, налаштування їх на роботу, підтримання дисципліни, необхідної для нормальної роботи аудиторії.
Передбачається, що оцінювання навчальних досягнень учнів за умов застосування цього методу відбуватиметься у формі схвалювання будь-яких, навіть щонайменших успіхів та зусиль учнів. Коментарі щодо учнівських дій, навіть такі, що містять кри¬тику, мають починатися з позитивних зауважень. Коригування не¬точних, неправильних відповідей та дій можливе лише у формі про¬позицій діяти інакше: «Можлива інша відповідь»... , «Існує інша точка зору»..., «Можна сказати (написати, зробити) інакше».... Пе¬редусім необхідно дати право самому учневі переглянути свій по¬чатковий варіант дій.
Методика перевірки навчальних досягнень учнів має відповіда¬ти меті та методиці викладання предмета. Якщо для перевірки знань існують традиційні способи оцінювання, то перевірка навичок по¬требує набагато більше часу, а переконатися у виховному ефекті навчання безпосередньо на уроці взагалі майже неможливо. Цінності, особисте ставлення проявлятимуться в реальному житті; завдання ж учителя — дати учням можливість висловлювати й захи¬щати особисту думку в будь-яких навчальних ситуаціях у класі та поза школою.
Оцінюючи результати , необхідно вра¬ховувати такі умови:
1. підтримувати баланс перевірки знань, навичок;
2. застосовувати групове, змагальне та індивідуальне оцінюван¬ня, самооцінку та взаємооцінку учнів;
3. обговорювати з учнями критерії оцінювання;
4. враховувати досягнення класу та індивідуальний прогрес учнів.
Метод «кроссенс» можна поєднати із такими інтерактивними методами, як:
1. робота в малих групах;
2. робота в парах»
3. «мозковий штурм»;
4. «коло ідей»;
5. «мікрофон»;
Кожна дитина народжується, маючи в собі іскру Божу. Ми — дорослі — не маємо права формувати з неї посередність. Тому не варто розподіляти: ця ди¬тина талановита, а ця — ні. У зв'язку із цим творчі завдання мають бути розраховані не на кілька осіб, а на весь клас.
Дитина дуже швидко освоює умови нової гри, вно¬сить щось нове. І завдання педагога — зберегти цю гнучкість розуму для засвоєння нових знань. Адже ми живемо в час, коли життя стрімко змінюється й треба вміти швидко орієнтуватися в нових реаліях. А вчитель повинен зробити перший крок, подаючи при¬клад нестандартного підходу до навчального матеріалу. Для цього можна використати такий матеріал.
Виступ на засіданні ММК вчителів російської мови
та зарубіжної літератури
Шепілко Анни Борисівни
Методи та прийоми
створення ситуації успіху як напрямок соціалізації особистості.
У школі дитина повинна набути впевненості у собі, корисних навичок,
які допоможуть їй реалізуватись,стати успішним . Однак часто доводиться чути
від учнів фрази, які виражають негативне ставлення до навчання. Дитина, ідучи
до школи, сподівається домогтися визнання і розраховує заслужити любов і
повагу з боку вчителів і однокласників. Але іноді не зустрічає розуміння і
втрачає оптимізм, а з ним і бажання вчитися. Учених і практиків завжди
хвилювала проблема формування інтересу до навчання школярів, ролі вчителя у формуванні цього
інтересу. Так виникла технологія «Створення ситуації успіху»,мета якої дати
кожній дитині можливість відчути радість досягнення успіху.
Народження
педагогічної технології "Створення ситуації успіху" було зумовлено самим
життям. Про те, як краще організувати навчання дітей, міркував К. Д. Ушинський.
У своєму педагогічному творі «Праця в її
психічному і виховному значенні» К. Д. Ушинський прийшов до висновку, що
тільки успіх підтримує інтерес учня до навчання. Дитина, яка ніколи не пізнала
радості праці у вченні, яка не відчула гордості від того, що труднощі подолані,
втрачає бажання, інтерес учитися У своїй
педагогічній діяльності А. С. Макаренко розробляв ідею "завтрашньої
радості", а В. О. Сухомлинський розвинув цей прийом у створеній ним
"Школі радості". Велику увагу створенню ситуацій успіху приділяє А. С. Бєлкін, доктор педагогічних наук. Він
твердо переконаний, якщо дитину позбавити віри в себе, важко сподіватися на її
«світле майбутнє». Одне необережне слово, один непродуманий крок учителя можуть
надломити дитину так, що потім не допоможуть ніякі виховні хитрощі.
Результати діяльності цих педагогів підводять нас до
усвідомлення можливостей упровадження у навчально-виховний процес такої
педагогічної технології, яка була б націлена саме на те, як викликати у дітей
почуття радощів, забезпечити успіх у навчанні.
В
основі педагогічної технології "Створення ситуації успіху" лежить
особистісно орієнтований підхід до процесу навчання та виховання. Тільки особистісно
орієнтоване навчання дає можливість кожному учню реалізувати індивідуальні
особливості, розвинути свою пошукову активність.
Використання ситуації успіху має сприяти підвищенню
робочого тонусу, збільшенню продуктивності навчальної роботи, а також допомогти
учням усвідомити себе повноцінною особистістю і, відповідно, забезпечити успіх
у навчанні.
Отже,
головний зміст діяльності педагога полягає в тому, щоб кожен учень був
успішний, це сприяє розвитку впевненості учня в собі, підвищенню самооцінки,
розвитку почуття власної значимості.
Чому
це важливо? У наш час відбувається реформування освіти, метою якого є
формування ключових компетентностей.
- знання,
якості, мислення сучасної людини мають бути гнучкими, мобільними, конкурентноздатними;
-
особистість має вміти володіти комунікативною культурою, працювати в команді;
-
критичне мислення, оцінювання ситуації, вміння знаходити шляхи вирішення
проблем – запорука успіху;
- вміння
працювати з інформацією, використовувати її для індивідуального розвитку і
самовдосконалення – вимоги сучасного життя.
Успіх
- поняття неоднозначне, складне, має різне трактування. Тут важливо розділити
поняття «успіх» і «ситуація успіху». Ситуація - це поєднання умов, які
забезпечують успіх, а сам успіх - результат подібної ситуації. Ситуація - це
те, що здатний організувати вчитель . Завдання вчителя в тому і полягає, щоб
дати кожному зі своїх вихованців можливість пережити радість досягнення,
усвідомити свої можливості, повірити в себе
З
психологічної точки зору, успіх - це переживання стану радості, задоволення від
того, що результат, до якого особистість прагнула у своїй діяльності, або
збігся з її очікуваннями, надіями, або перевершив їх. На базі цього стану
формуються нові, більш сильні мотиви діяльності, змінюються рівні самооцінки,
самоповаги .
За
А. С. Бєлкіним, з педагогічної точки зору, ситуація успіху - це таке
цілеспрямоване, організоване поєднання умов, за яких створюється можливість
досягти значних результатів у діяльності як окремо взятої особистості, так і
колективу в цілому .
..
Завдання педагога— допомогти особистості дитини зрости
в успіху, дати відчути радість від здолання труднощів, переконати, що задарма в
житті нічого не дається, скрізь необхідно докласти зусиль. І успіх буде
еквівалентним витраченим зусиллям.
Умови запровадження ідеї:
-
позитивний настрій для навчання;
-
відчуття себе рівним серед рівних;
-
усвідомлення особистісної цінності;
-
можливість вільно висловлювати свою думку
Переживання
учнем ситуації успіху:
- підвищує мотивацію навчання і розвиває
пізнавальні інтереси, дозволяє учневі відчути задоволення від навчальної
діяльності; і вислуховувати інших.
- стимулює до високої результативності праці;
-
корегує особистісні особливості такі, як тривожність, невпевненість,
самооцінку;
-
розвиває ініціативність, креативність, активність;
-
підтримує в класі сприятливий психологічний клімат .
Без відчуття успіху в дитини зникає інтерес до
школи і навчальних занять, але досягнення успіху в її навчальній діяльності
ускладнюється низкою обставин, серед яких можна назвати брак знань і вмінь,
психологічні і фізіологічні особливості розвитку, слабка саморегуляція та
інші.
Існує певний алгоритм створення ситуації
успіху
Технологічні операції створення ситуацій
успіху:
1. Зняття страху - допомагає подолати
невпевненість у власних силах, нерішучість, боязнь самої справи і оцінки
оточуючих. «Ми всі пробуємо і шукаємо, тільки так може щось вийти». «Люди
вчаться на своїх помилках і знаходять інші способи вирішення». «Контрольна
робота досить легка, цей матеріал ми з вами проходили».
2. Авансування успішного результату -
допомагає вчителю висловити свою тверду переконаність у тому, що його учень
обов'язково впорається з поставленим завданням. Це, у свою чергу, уселяє дитині
впевненість у свої сили і можливості. «У вас обов'язково вийде». «Я навіть не
сумніваюся в успішному результаті».
3. Приховане інструктування дитини у
засобах і формах здійснення діяльності - допомагає дитині уникнути поразки,
досягається шляхом натяку, побажання. «Можливо, краще всього почати з.....».
«Виконуючи роботу, не забудьте про...».
4. Внесення мотиву - показує дитині заради
чого, заради кого здійснюється ця діяльність, кому буде добре після виконання.
«Без твоєї допомоги твоїм товаришам не впоратися... »
5. Персональна винятковість - позначає
важливість зусиль дитини в майбутньому або здійснюваної діяльності. «Тільки ти
і міг би...». «Тільки тобі я можу довірити...». «Ні до кого, крім тебе, я не
можу звернутися з цим проханням... »
6. Мобілізація активності або
педагогічне навіювання -спонукає до виконання конкретних дій. «Нам вже не
терпиться почати роботу...». «Так хочеться скоріше побачити... »
7. Висока оцінка деталі - допомагає
емоційно пережити успіх не результату в цілому, а якоїсь його окремої деталі.
«Тобі особливо вдалося пояснення». «Найбільше мені у твоїй роботі
сподобалося...». «Найвищої похвали заслуговує ця частина твоєї роботи»
Особливо
велику увагу слід приділяти мотивації.адже мотив-найсильніший механізм. Поєднання
вдало дібраного матеріалу системи розвиваючих вправ і виховної мети сприяють
атмосфері доброзичливості і створенню комфортного мфкроклімату у класі
Діяльність
учителя - викладання, будується на основі системи методів. Охарактеризуємо
методи, оперуючи якими, педагог зможе
створити умови для переживання учнями ситуації успіху.
Насамперед
це методи диференційованого навчання.
Необхідність
диференційованого підходу до учнів випливає з того, що учні розрізняються за
своїми задатками, рівнем підготовки, сприйняттям навколишнього середовища,
рисами характеру. Для вибору можна
запропонувати вправи одного і того ж змісту, але різної форми, різного обсягу,
різної складності, тобто завдання, що вимагають різних видів розумової
діяльності. Учитель усім дітям оголошує про різний ступінь складності вправ і
пропонує кожному учневі самому вибрати ту вправу, яка йому подобається, те, з
чим він упорається найкращим чином. Безумовно, до такого вибору учня треба
спеціально готувати. По-перше, у нього вже повинні бути сформовані певні вміння
працювати самостійно. По-друге, потрібна постійна виховна робота, у результаті
якої учень утверджується в думці, що тільки той може добитися успіхів у
навчанні, у житті, хто працює енергійно, активно, на межі своїх можливостей.
Створенню
ситуації успіху сприяє використання педагогом у навчально-виховному процесі
колективних форм навчання. У даному випадку діє принцип «Одна голова добре, а
дві краще» або «Що одному не під силу, то легко колективу». Деякі учні, на
жаль, нерідко відчувають невпевненість у власних силах, працюючи
самостійно. Виконуючи роботу в парі постійного або змінного складу, у групі,
діти отримують можливість упоратися із завданням успішно. Крім того, уведення
в урок колективних форм навчання дозволяє педагогу оживити урок, учитель надає
можливість реалізації комунікативних потреб учнів.
Проблемні ситуації можуть створюватися на всіх
етапах процесу навчання. Учитель створює проблемну ситуацію, спрямовує учнів на
її рішення, організовує пошук рішення на основі знань, висуваються гіпотези,
установлюються причинно-наслідкові зв'язки. Рішення проблемної ситуації на
занятті підвищує міцність і дієвість засвоєних знань, що дозволяє учням
відчути свою причетність до того, що відбувається на уроці.
Метод проектів - педагогічна технологія,
орієнтована не на інтеграцію фактичних знань, а на їх застосування і набуття
нових, це самостійна творча робота учнів під керівництвом вчителя. Проекти
можуть виконуватися дітьми як індивідуально, так і групами.
Значення
методу проектів у технології створення ситуації успіху на уроці:
-
розвиток активної позиції учня в навчальній діяльності, його самостійності,
ініціативності;
-
виховання вміння працювати в колективі, розвиток комунікативних здібностей;
-
підвищення впевненості учнів у собі, мотивації навчання;
-
побудова навчального процесу з опорою на інтереси дітей.
Головний
зміст діяльності вчителя полягає в тому, щоб створити кожній дитині ситуацію
успіху на уроці і дати їй можливість пережити радість досягнення, усвідомити
свої здібності, повірити в себе. Для цього вчителю необхідно:
Підготувати
учнів до правильного сприйняття нового матеріалу, налаштовувати на правильне
виконання прикладів, задач, написання диктантів: «Я впевнена, що ви всі
напишете правильно!»
Підбадьорювати,
якщо у них щось не виходить, або вони допускають помилки.
Використовувати
на уроці ігрові ситуації, загадки, творчі завдання, впливати на формування
інтересу до навчальних предметів.
Допоможуть
вести роботу у цьому напрямку, наблизити успіх до кожної дитини наступні
прийоми:
Прийом "Невтручання"
— максимальне надання самостійності у вирішенні проблеми.
"Холодний
душ" — учителю не слід поспішати з поліпшенням оцінок, він не тільки не
"поливає бальзамом" зачеплене самолюбство, але й трохи "підсипає
солі" (за А.С.Макаренком).
"Анонсування" — спершу треба
обговорити з учнем, що йому потрібно буде зробити, провести мовби репетицію
майбутньої події. "Невпевненим" така попередня підготовка створить
психологічну установку на можливий успіх, дасть упевненість у своїх власних
силах.
"Гидке
каченя" — прийом для "зневірених" учнів. Важливо вчасно побачити
їхні позитивні якості, створити всі можливі умови для тих, кому так необхідно,
щоб хтось повірив у них, допоміг удосконалитися.
Сенс
прийому "Емоційне заохочення"
у тому, щоб вселити в дитину віру в себе, похвалити за будь-що, навіть
незначне; усмішкою, поглядом дати зрозуміти учню, що серце, душа вчителя
розкриті для нього.
"Сходинки
до успіху" — крок за кроком підніматися разом з учнем сходинками
знань.
"Емоційне блокування" — це обмеження розгортання образи, розчарування,
утрати віри у власні сили. Треба допомогти учневі пересилити свою невдачу,
знайти її причину, переорієнтувати його з песимістичної оцінки подій на
оптимістичну.
"Стабілізація"
— створення умов для того, щоб загальна позитивна реакція класу на діяльність
учня не стала одноразовою, а, по можливості, часто повторювалась.
"Даю
шанс" — спеціально підготовлена педагогом ситуація, за якої дитина дістає
неочікувану для самої себе можливість розкрити власні можливості, здібності.
Прийом "Сповідь" — щире звернення до найкращих дитячих почуттів,
розкриття перед учнем стану своєї душі. Однак цей прийом може дати очікуваний
ефект лише в разі правильного прогнозування вчителем відповідної реакції учня.
Прийом
"Стеж за нами" використовується для дітей з інтелектуальною
занехаяністю, з лінощами думки. Сенс його полягає в тому, щоб дати можливість
учню відчути радість визнання в собі інтелектуальних сил.
"Емоційний
сплеск" — це спроба дати емоційний заряд упевненості в тяжку для учня хвилину,
нагадавши йому про його великі інтелектуальні можливості, звільнити від
психологічної затисненості енергію, думку, знання.
Прийом
"Обмін ролями" дає учням
можливість проявити себе, наприклад, у ролі учителя, показує дітям, що вони
здатні робити набагато більше, ніж від них очікують.
"Створення
ситуації змагань" — завдання педагога — виявлення гідного
"суперника" й утримання ситуації інтелектуально-творчого змагання під
педагогічним контролем.
"Вибір
адекватних стимулів" — стимул для роботи повинен бути привабливим для
учнів, а при втраті своєї актуальності змінюватись.
"Допомога друга" — це вчасна
допомога як з боку викладача, так і з боку учнів, що підтримує прагнення дитини
стати на ноги, уселяє в неї впевненість у власні сили, у спроможність здолати
труднощі.
Сутністю
прийому "Еврика" є
прагнення вчителя активізувати учнів нехай на маленьке, але власне відкриття
відомих фактів, що спонукає їх мислити, відкривати для себе нове, розкривати
красу процесу пізнання.
Прийом
"Навмисна помилка" активізує увагу учнів. Його рекомендується
використовувати під час перевірки знань.
Психологи
пропонують таку формулу ситуації успіху на уроці: почуття - віра в успіх - натхнення
- інтерес до навчання .
Дитина,
ідучи до школи, сповнена бажання вчитися. Для того щоб це бажання не згасло,
учитель має володіти цілим арсеналом методів і форм створення ситуації успіху в
навчанні.
Отже,рекомендації
педагогам:
У власній
педагогічній практиці використовую метод проектів. Мої учні виконали наступні
проекти: «Моя книга про Лобо»(5 клас), «Книга про Різдво»(6 клас), «Друга
Світова війна у мистецтві»(7 клас), «Біблійні мотиви у мистецтві»(8 класс), «Мій
улюблений твір літератури»(всі класи)
Особливо подобається
дітям брати участь у «Творчему марафоні».У 6класі після вивчення теми
«Майбутнє у літературі» проходить
марафон «Яким я бачу майбутнє людства»,у 7 класі після знайомства з твором А.Азімова «Фах» учні виконують роботу «Освіта
майбутнього»,у якій висловлюють власні
припущення,якою повинна бути школа за кілька десятиліть.
При характеристиці персонажів використовую
прийом «Знайди помилку». Школярі повинні упізнати героя за поданою стислою
характеристикою і з-поміж вказаних ознак знайти хибну.
Можливість відкрити для себе та оточуючих те, що дитина
знає, вміє і на що, можливо, не звертала особливої уваги, дає прийом «Еврика».
Наприклад, завдання «Створити портфоліо автора чи літературного героя» пропоную
виконати у групах.
Вивчаючи твір «Різдвяна
пісня в прозі», пропоную шестикласникам прийом «мистецькі асоціації». Учні
порівнюють ілюстрацію з англійського видання твору з описом Скруджа у тексті.
Школярі об’єднують, порівнюють, шукають
аналогії.
Часто практикую прийом «Альтернатива». Учні, вивчаючи оповідання «Любов до
життя» Дж. Лондона, отримують робочу картку, на якій записана моральна проблема
і низка альтернативних пропозицій щодо її розв’язання. Кожен з них має обрати
тільки одну із запропонованих альтернатив і пояснити свій вибір. Пропоную таку
робочу картку:
У боротьбі
за життя вирішальним фактором є:
o
матеріальні
цінності;
o
духовні
якості людини;
o
сама
особистість, у якої в найважчих обставинах переважають її духовні якості;
o
почуття
морального обов’язку;
o
бажання
розбагатіти.
Вивчаючи твір
«Різдвяна пісня в прозі», пропоную шестикласникам прийом «мистецькі асоціації».
Учні порівнюють ілюстрацію з англійського видання твору з описом Скруджа у
тексті. Школярі об’єднують, порівнюють,
шукають аналогії.
Прийом «Даю
шанс» дає можливість іноді навіть зненацька для себе розкрити власні
можливості. Пропоную школярам за певними ознаками упізнати художній твір. Якщо це не вдається з
першого разу, учень має три спроби, аби
це зробити.
Методичні рекомендації
щодо викладання російської мови, літератури та зарубіжної літератури
в загальноосвітніх
навчальних закладах
у 2017/2018 навчальному році
Зарубіжна література
У 2017-2018 навчальному році
вивчення зарубіжної літератури в 5-9
класах здійснюватиметься за програмою: Світова література. 5–9 класи. Програма
для загальноосвітніх навчальних закладів. - К.:
Видавничий дім «Освіта», 2013 зі
змінами, затвердженими наказом МОН від 07.06.2017 № 804 (електронний ресурс: http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-programi-5-9-klas-2017.html ).
У 10-11
класах - за програмами, затвердженими наказом Міністерства освіти і науки від 28.10.2010 № 1021, крім рівня стандарту та академічного рівня зі
змінами 2016 року (електронний ресурс: http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-programy.html .
Навчальна та методична
література із зарубіжної літератури, рекомендована МОН, зазначена в Переліку
навчальних програм, підручників та навчально-методичних посібників,
рекомендованих Міністерством освіти і науки, що розміщений на офіційному сайті
МОН.
Звертаємо увагу, що в 2017 році модернізацію навчальної програми для 5-9 класів здійснено відповідно до Державного стандарту
базової і повної загальної середньої освіти (постанова Кабінету Міністрів
України № 1392 від 23.11.2011) у контексті Концепції «Нова українська школа»,
схваленої розпорядженням Кабінету
Міністрів України від 14.12.2016 № 988-р.
Стратегічно важливим у
викладанні зарубіжної літератури в 2017-2018 навчальному році є компетентнісний підхід, що покликаний
забезпечити соціалізацію учнів та їхню інтеграцію в сучасне суспільство,
сформувати в них стійкі моральні принципи й світоглядні орієнтири, виховати
особистість із національною свідомістю, громадянськими якостями й критичним
мисленням, здатною до творчого вирішення життєвих задач, саморозвитку та
самонавчання в умовах глобальних змін та викликів.
Упровадження
компетентнісного підходу у викладанні зарубіжної літератури для учнів загальноосвітніх
навчальних закладів дозволить імплементувати передовий іноземний досвід у
вітчизняний освітній простір, розбудувати Нову українську школу й сформувати
нове покоління громадян України з високою культурою та світоглядом, що
спирається на гуманістичний потенціал художньої літератури різних народів.
Засобами предмета «Зарубіжна
література» мають бути сформовані такі ключові компетентності (відповідно до
Рекомендацій Європейської Ради): 1) спілкування державною мовою; 2) спілкування
іноземними мовами; 3) математична компетентність; 4) компетентності в природничих
науках і технологіях; 5) інформаційно-цифрова компетентність; 6) уміння
вчитися; 7) ініціативність і підприємливість; 8) соціальна та громадянська
компетентності; 9) обізнаність та самовираження у сфері культури; 10)
екологічна грамотність і здорове життя.
У процесі вивчення зарубіжної
літератури учні набувають (окрім ключових) і предметні компетентності, що є
важливими для формування духовно-емоційного світу учнів, їхнього світогляду,
моральних цінностей, громадянських якостей.
Предметні компетентності, що
залежать від змісту навчального курсу зарубіжної літератури та його методики,
полягають у наступному:
розуміння літератури як невід’ємної частини
національної й світової художньої культури;
усвідомлення специфіки літератури як мистецтва
слова, її гуманістичного потенціалу та місця в системі інших видів мистецтва;
знання літературних творів, обов’язкових для
текстуального вивчення та варіативних (за вибором учителя та учнів), осягнення
творів у єдності змісту та форми, виокремлення складників та художніх
особливостей творів (на рівні сюжету, композиції, образів, поетичної мови,
жанру тощо);
усвідомлення ключових етапів і явищ
літературного процесу різних країн, зіставлення з українським літературним
процесом;
знання основних фактів життя і творчості
видатних зарубіжних письменників, усвідомлення їхнього внеску в скарбницю
вітчизняної та світової культури;
оволодіння передбаченими програмою
літературознавчими поняттями та застосування їх під час аналізу та
інтерпретації художніх творів;
розуміння специфіки оригіналу (за умови
володіння іноземною мовою) та художнього перекладу твору (українською мовою);
знання українських перекладів творів
зарубіжної літератури, імен перекладачів та здобутків вітчизняної
перекладацької школи;
формування читацького досвіду та якостей
творчого читача, здібності до створення усних і письмових робіт різних жанрів;
орієнтування у царині класичної й сучасної
літератури;
порівняння літературних творів і явищ (окремих
компонентів і цілісно);
уміння оцінювати художню вартість творів,
творчо-критично осмислювати їхній зміст, визначати актуальні ідеї, важливі для
сучасності тощо.
Запровадження в начальній
програмі для 5-9 класів наскрізних ліній
«Екологічна безпека й сталий розвиток» (НЛ-1),
«Громадянська відповідальність» (НЛ-2), «Здоров'я і безпека» (НЛ-3) й «Підприємливість і фінансова грамотність» (НЛ-4) сприятимуть забезпеченню
компетентнісного підходу в галузі викладання зарубіжної літератури та розбудові
Нової української школи.
Окрім виокремлення ключових і
предметних компетентностей як очікуваних результатів навчально-пізнавальної
діяльності учнів та наскрізних ліній у
вивченні зарубіжної літератури, в
модернізованій навчальній програмі
відбулися зміни у змісті навчального матеріалу, а саме:
додано
рубрику «Міжпредметні зв’язки»;
розширено
список творів для альтернативного вивчення: додано «Снігову королеву» Г. К.
Андерсена у 5 класі, «Собаче серце» М. О. Булгакова в 9 класі;
розширено
список творів для вивчення напам’ять за вибором учнів: байка І. А. Крилова в 6
класі, сонети В. Шекспіра і Ф. Петрарки у 8 класі, поезії О. С. Пушкіна в 9
класі;
до
списку додаткового читання додано «Мій
дідусь був черешнею» А. Нанетті, «Чи вмієш ти свистати, Юганно?» У. Cтарка;
спрощено
формулювання окремих державних вимог літературознавчої лінії з метою урахування
вікових особливостей учнів.
Викладання зарубіжної
літератури в загальноосвітніх навчальних закладах України здійснюється українською
мовою. Твори зарубіжних письменників в курсі зарубіжної літератури
вивчаються в українських перекладах. Для зіставлення можливе залучення
перекладів, переспівів іншими мовами, якими володіють учні (англійською,
німецькою, французькою тощо). За наявності необхідних умов бажаним є розгляд
художніх текстів (у фрагментах або цілісно) мовами оригіналів. У такому разі
предмет «Зарубіжна література» виконує додаткову функцію вдосконалення володіння учнями іноземними та іншими мовами.
З метою систематизації та
упорядкування навантаження учнів протягом навчального року подаємо
рекомендовану кількість видів контролю у процесі вивчення зарубіжної літератури
в кожному класі. Поданий у таблиці розподіл годин є мінімальним і обов’язковим для проведення в кожному семестрі. Вчитель
на власний розсуд може збільшити кількість видів контрою відповідно до рівня
підготовки учнів, особливостей класу тощо.
Обов’язкова
кількість видів контролю
5–9 класи
Класи
|
5
|
6
|
7
|
8
|
9
|
|||||
Семестри
|
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
|
Контрольні роботи
у формі:
контрольного класного твору;
виконання інших завдань (тестів, відповідей
на запитання тощо)
|
2
–
2
|
3
1
2
|
3
1
2
|
3
1
2
|
3
1
2
|
3
1
2
|
3
1
2
|
3
1
2
|
3
1
2
|
3
1
2
|
Уроки розвитку мовлення*
|
2
((у+п)
|
2
(у+п)
|
2
(у+п)
|
2
(у+п)
|
2
(у+п)
|
2
(у+п)
|
2
(у+п)
|
2
(у+п)
|
2
(у+п)
|
2
(у+п)
|
Уроки позакласного читання
|
2
|
2
|
2
|
2
|
2
|
2
|
2
|
2
|
1
|
1
|
Перевірка зошитів
|
4
|
5
|
4
|
5
|
4
|
5
|
4
|
5
|
4
|
5
|
У 8–9
класах з поглибленим вивченням зарубіжної літератури пропорційно
збільшується кількість контрольних робіт та уроків розвитку мовлення (на розсуд
учителя визначається кількість і види контрольних робіт).
10–11 класи
Класи
|
10
|
11
|
10
|
11
|
10
|
11
|
||||||||||
Семестри
|
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
|
||||
Рівні
|
Рівень стандарту
|
Академічний рівень
|
Профільний рівень
|
|||||||||||||
Контрольні роботи
у формі:
контрольного класного твору;
виконання інших завдань (тестів, відповідей
на запитання тощо)
|
2
1
1
|
2
1
1
|
2
1
1
|
2
1
1
|
3
1
2
|
3
1
2
|
3
1
2
|
3
1
2
|
4
1
3
|
4
1
3
|
4
1
3
|
4
1
3
|
||||
Уроки розвитку мовлення*
|
2
у+п
|
2
у+п
|
2
у+п
|
2
у+п
|
2
у+п
|
2
у+п
|
2
у+п
|
2
у+п
|
3
1у+2п
|
3
2у+1п
|
3
1у+2п
|
3
2у+1п
|
||||
Уроки позакласного читання
|
1
|
1
|
1
|
1
|
2
|
2
|
1
|
1
|
2
|
2
|
2
|
2
|
||||
Перевірка зошитів
|
4
|
5
|
4
|
5
|
4
|
5
|
4
|
5
|
4
|
5
|
4
|
5
|
||||
*У кожному семестрі обов’язковим є проведення
двох уроків розвитку мовлення: одного уроку усного розвитку мовлення, а другого
– письмового. Умовне позначення в таблиці – (у + п).
Під час оцінювання зошита із зарубіжної
літератури слід ураховувати наявність різних видів робіт; грамотність (якість
виконання робіт); охайність; уміння правильно оформлювати роботи (дотримання
вимог до оформлення орфографічного режиму).
Оцінку за ведення зошита із зарубіжної
літератури виставляють у кожному класі окремою колонкою в журналі раз на місяць
і враховують як поточну до найближчої тематичної.
Оцінка за контрольний твір із зарубіжної
літератури є середнім арифметичним за зміст і грамотність, яку
виставляють в колонці з датою написання роботи, надпис у журнальній колонці «Твір» не робиться.
Оцінку за читання напам’ять
поетичних або прозових творів із
зарубіжної літератури виставляють у
колонку без дати з надписом «Напам’ять».
Під час підготовки вчителів
до уроків радимо використовувати періодичні фахові видання: журнали «Всесвітня література в школах
України», «Зарубіжна література в школах
України», газету «Світова література».
Мови
та літератури в загальноосвітніх навчальних закладах із навчанням або вивченням
мов національних меншин
У процесі навчання мовам
та літературам у сучасній школі необхідно орієнтуватися на життєві потреби
учнів; розвивати в них уміння справлятися з реальними проблемами, що виникають
у різних життєвих ситуаціях; допомагати
стати більш незалежними в своїх думках і діях, більш відповідальними і
готовими до співробітництва з іншими людьми, що є умовою розвитку
демократичного суспільства
У 2017/2018 навчальному році вчителі-словесники
загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням мовами національних
меншин працюватимуть:
у 5-9
класах - за Типовими
навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів ІІ ступеня,
затвердженими наказом МОНмолодьспорту України від 03.04.2012 № 409 (із змінами);
у 10-11 класах - для 10-11-х класів - за Типовими навчальними планами
загальноосвітніх навчальних закладів ІІІ ступеня, затвердженими наказом МОН
України від 27.08.2010 № 834 (із
змінами).
Робочі
навчальні плани розробляються загальноосвітніми навчальними закладами щорічно
на основі Типових навчальних планів і затверджуються відповідним органом
управління освітою. Варіант Типового навчального плану (з вибором мови
навчання, з вивченням мови національної меншини, з вивченням двох іноземних мов
тощо) навчальний заклад обирає самостійно залежно від типу закладу, його
спеціалізації, освітніх запитів учнів і їхніх батьків та з урахуванням
кадрового та матеріально-технічного забезпечення.
У спеціалізованих школах (класах), ліцеях,
гімназіях, колегіумах з поглибленим вивченням окремих предметів мовою навчання
може бути мова національної меншини або така мова може вивчатися. У такому
випадку під час розроблення робочих навчальних планів потрібно використовувати
два варіанти Типових планів: для спеціалізованих шкіл, ліцеїв, гімназій,
колегіумів та для загальноосвітніх навчальних закладів з вивченням (навчанням)
мови(ою) національної меншини (у частині вивчення (навчання) мови(ою)
національної меншини та «Літератури»).
Крім того, при
складанні робочих Типових навчальних планів необхідно орієнтуватися на лист
Міністерства освіти і науки України від 07.10.2016 № 1/9-542.
Звертаємо увагу,
що факультативи, групові та індивідуальні заняття проводяться для окремих учнів
або груп учнів. При цьому в класному журналі або в окремому журналі
зазначається, з яких навчальних предметів інваріантної складової вони
проводяться; склад групи, яка відвідує
факультативні заняття з предметів, та ведеться облік відвідування. Оцінювання
навчальних досягнень учнів може здійснюватися за рішенням педагогічної ради
(див. лист МОН України від 07.06.2017 № 1/9-315 «Про структуру 2017/2018 навчального року та навчальні плани
загальноосвітніх навчальних закладів»).
До змісту навчальних програм з мов і літератур національних меншин
для учнів 5-9 класів, що введені в навчальний процес з 2013-2014 навчального
року, внесено корективи та зміни,
затверджені наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 № 804.
Ці навчальні програми розроблено на основі Державного стандарту
базової і повної загальної середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету
Міністрів України від 23.11.2011 № 1392, з урахуванням Державного стандарту
початкової загальної освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів
України від 20.04.2011 № 462, та
положень концепції «Нова українська школа» (2016 р.).
В оновлених програмах розкривається роль мов та літератур національних
меншин у формуванні ключових компетентностей та посилюється компетентнісний
підхід до їх вивчення; уточнено і деталізовано кількість навчальних годин на
вивчення тієї чи іншої теми; спрощено окремі теми, що дублюють зміст освіти у
відповідних лініях програм; вилучено матеріал, який певним чином дублюється в
попередніх чи наступних класах; знято теми,
що не відповідають віковим особливостям учнів або втратили свою
актуальність, або вивчаються в курсі української мови та літератури тощо.
Ключові (загальноосвітні)
компетентності – це сукупність знань і навичок, яких потребує кожен
учень як суб'єкт навчально-виховного процесу для самовизначення, загального
розвитку і самореалізації.
Предметна компетентність – це здатність учня успішно застосовувати
сукупність знань і способів дій із певного предмета (мови та літератури) під час уроку або згідно з життєвою ситуацією.
При плануванні навчальної діяльності, постановці цілей та
завдань навчання вчитель має їх співвідносить із завданнями розвитку ключових
та предметних компетентностей, які охарактеризовано у спеціальній таблиці в пояснювальних записках навчальних
програм.
Структура
навчальних програм для кожного класу містять такі
компоненти:
пояснювальну
записку;
зміст
навчального матеріалу, який представлено в таблиці, що складається з двох
частин (у лівій - очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів
із конкретизацією знаннєвого, діяльнісного та оцінно-ціннісного компонентів, у
правій - зміст навчального матеріалу навчання);
списку
навчальної літератури.
Знаннєвий компонент – це перелік
необхідних для засвоєння кожним учнем знань з тієї чи іншої мови та літератури,
діяльнісний компонент - перелік конкретних умінь і навичок з мови та літератури, оцінно-ціннісний
компонент - уміння, пов'язані з оцінкою (самооцінкою) на основі
спостережень учнів.
Перелік
ключових компетентностей співвідноситься з наскрізними лініями:
«Екологічна безпека і безперервний розвиток», «Громадянська відповідальність»,
«Здоров'я і безпека» і «Підприємливість і фінансова грамотність».
Названі наскрізні теми мають стати засобом
інтеграції ключових та предметних компетенцій, навчальних предметів та
предметних циклів.
Навчальна програма не обмежує
самостійності й творчої ініціативи вчителя в реалізації основних ліній змісту
навчання мовам та літературам національних меншин. У разі потреби вчитель може
вносити певні корективи у орієнтований розподіл годин, зазначений у програмі,
на вивчення розділів і тем.
У 2017-2018 навчальному році необхідно користуватися такими навчальними програмами для 5-9 класів:
з мов національних меншин
кримськотатарська мова для загальноосвітніх навчальних закладів з
навчанням кримськотатарською мовою;
молдовська мова для загальноосвітніх
навчальних закладів з навчанням молдовською мовою;
польська мова для загальноосвітніх
навчальних закладів з навчанням польською мовою;
російська мова для загальноосвітніх
навчальних закладів з навчанням російською мовою;
румунська мова для загальноосвітніх
навчальних закладів з навчанням румунською мовою;
угорська мова для загальноосвітніх
навчальних закладів з навчанням угорською мовою;
болгарська мова для загальноосвітніх
навчальних закладів з навчанням українською мовою;
гагаузька мова для загальноосвітніх
навчальних закладів з навчанням українською мовою;
мова іврит для загальноосвітніх
навчальних закладів з навчанням українською мовою;
кримськотатарська мова для загальноосвітніх навчальних закладів з
навчанням українською (російською) мовою;
молдовська мова для загальноосвітніх
навчальних закладів з навчанням українською мовою;
новогрецька мова для загальноосвітніх
навчальних закладів з навчанням українською мовою;
польська мова для загальноосвітніх
навчальних закладів з навчанням українською мовою;
ромська мова для загальноосвітніх
навчальних закладів з навчанням українською мовою;
російська мова для загальноосвітніх
навчальних закладів з навчанням українською мовою (початок вивчення з 5 класу);
російська мова для загальноосвітніх
навчальних закладів з навчанням українською мовою ( початок вивчення з 1
класу);
румунська мова для загальноосвітніх
навчальних закладів з навчанням українською мовою (початок вивчення з 5 класу);
румунська мова для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням українською
мовою (початок вивчення з 1 класу);
словацька мова для загальноосвітніх
навчальних закладів з навчанням українською мовою
з інтегрованого курсу
«Література»
«Література»
(кримськотатарська та зарубіжна) для загальноосвітніх навчальних закладів з
навчанням кримськотатарською мовою;
«Література» (молдовська та зарубіжна) для загальноосвітніх
навчальних закладів з навчанням молдовською мовою;
«Література» (польська та
зарубіжна) для
загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням польською мовою;
«Література» (російська та
зарубіжна) для
загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням російською мовою;
«Література» (румунська та
зарубіжна) для
загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням румунською мовою;
«Література» (угорська та
зарубіжна) для
загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням угорською мовою.
У 10-11 класах вчителі
працюють за навчальними програмами попередніх років (див. сайт Міністерства - www.mon.gov.ua
).
Оцінювання навчальних
досягнень учнів з мов національних меншин у 5-9 класах здійснюється відповідно до Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів з мов
національних меншин, що розміщені на
офіційному веб-сайті Міністерства освіти і науки України (лист МОН України від
30.08.2013 № 1/9–592 «Методичні
рекомендації щодо оцінювання результатів
навчання російської мови та інших мов національних меншин для використання в
загальноосвітніх навчальних закладах, де навчаються рідною мовою або вивчають
її» (www.mon.gov.ua); у 10-11 класах – відповідно до критеріїв
оцінювання попередніх років.
У 9 класі в загальноосвітніх
навчальних закладах з навчанням або вивченням мов та літератур національних
меншин необхідно користуватися
підручниками, що отримали дозвіл на друк:
1.
«Болгарська мова для загальноосвітніх
навчальних закладів з навчанням українською мовою» підручник для 9 класу
загальноосвітніх навчальних закладів (авт. Терзі В.М.);
2.
«Гагаузька
мова для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням українською мовою»
підручник для 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів (авт. Курогло Н.І.,
Веліксар Л.Г., Мілков А.М.,
Кіор І.Ф.);
Кіор І.Ф.);
3.
«Польська
мова (5-й рік навчання) для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням українською
мовою» підручник для 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів (авт.
Біленька-Свистович Л.В., Ковалевський Єжи, Ярмолюк М.О.);
4.
«Польська
мова (9-й рік навчання) для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням
українською мовою» підручник для 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів
(авт. Войцева О.А.,
Бучацька Т.Г.);
Бучацька Т.Г.);
5.
«Новогрецька
мова для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням українською мовою»
підручник для 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів (авт. Добра О.М., Воєвутко
Н.Ю., Жабко К.О., Кіор Ю.А., Кіор Р.В., Лабецька Ю.Б., Сніговська О.В.);
6.
«Кримськотатарська
мова» підручник для 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням
кримськотатарською мовою (авт. Меметов А.М., Акмаллаєв Е., Алієва Л.А.);
7.
«Молдовська
мова» підручник для 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням
молдовською мовою (авт.Фєтєску Л.І., Кьося В.В.);
8.
«Польська
мова» підручник для 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням
польською мовою (авт. Іванова М.С., Іванова-Хмєль Т.М.);
9.
«Румунська
мова» підручник для 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням
румунською мовою (авт. Говорнян Л.С., Попа М.К., Бурла О.К.);
10.
«Угорська мова» підручник для 9 класу
загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням угорською мовою (авт. Браун
Є.Л., Зикань Х.І., Ковач-Буркуш Є.С.);
11.
«Російська
мова (5-й рік навчання) для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням
українською мовою» підручник для 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів (
авт. Баландіна Н.Ф.);
12.
«Російська
мова (5-й рік навчання) для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням
українською мовою» підручник для 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів
(авт. Самонова О.І., Приймак А. М., Гайдаєнко І.В.);
13.
«Російська
мова (5-й рік навчання) для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням
українською мовою» підручник для 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів (
авт. Коновалова М.В., Фефілова Г. Є.);
14.
«Російська
мова (9-й рік навчання) для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням
українською мовою» підручник для 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів
(авт. Баландіна Н.Ф.);
15.
«Російська
мова (9-й рік навчання) для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням
українською мовою» підручник для 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів
(авт. Самонова О. І., Крюченкова О.Ю.);
16.
«Російська
мова (9-й рік навчання) для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням
українською мовою» підручник для 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів
(авт. Давидюк Л.В.,
Статівка В.І., Фідкевич О.Л.);
Статівка В.І., Фідкевич О.Л.);
17.
«Російська
мова» підручник для 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням
російською мовою (авт. Бикова К.І., Давидюк Л.В., Рачко О.Ф.);
18.
«Інтегрований
курс «Література» (кримськотатарська та зарубіжна)» підручник для 9 класу
загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням кримськотатарською мовою (авт.
Кокієва Айше);
19.
«Інтегрований
курс «Література» (молдовська та зарубіжна)» підручник для 9 класу
загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням молдовською мовою (авт. Фєтєску
Л.І., Кьося В.В.);
20.
«Інтегрований
курс «Література» (польська та зарубіжна)» підручник для 9 класу
загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням польською мовою (авт. Лебедь
Р.К.);
21.
Інтегрований
курс «Література» (російська та зарубіжна)» підручник для 9 класу
загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням російською мовою (авт. Ісаєва
О.О., Клименко Ж.В., Бицько О.К., Мельник А.О.);
22.
«Інтегрований
курс «Література» (румунська та зарубіжна)» підручник для 9 класу
загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням румунською мовою (авт.
Говорнян Л.С., Колесникова Д.О.);
23.
«Інтегрований
курс «Література» (угорська та зарубіжна)» підручник для 9 класу
загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням угорською мовою (авт.
Дебрецені О.О.);
24.
Інтегрований
курс «Література» (російська та зарубіжна)» підручник для 9 класу
загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням російською мовою (авт. Полулях
Н.С., Надозірна Т. В.);
25.
Інтегрований
курс «Література» (російська та зарубіжна)» підручник для 9 класу
загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням російською мовою (авт.
Сімакова Л.А., Снєгірьова В.В.);
26.
«Інтегрований
курс «Література» (російська та зарубіжна)» підручник для 9 класу
загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням російською мовою (авт.
Волощук Є.В., Слободянюк О.М., Філенко
О.М.).
У процесі навчання мовам
та літературам у сучасній школі необхідно орієнтуватися на життєві потреби
учнів; розвивати в них уміння справлятися з реальними проблемами, що виникають у
різних життєвих ситуаціях; допомагати
стати більш незалежними в своїх думках і діях, більш відповідальними і
готовими до співробітництва з іншими людьми, що є умовою розвитку
демократичного суспільства
Літературно-художній аналіз
1. Відомості про автора
2. Тема та жанр твору
3. Композиція та сюжет (елементи сюжету: експозиція, зав'язка, розвиток
дій, кульмінація, розв'язка)
4. Система образів (головні/другорядні/епізодичні)
4. Аналіз образів:
а) дії та вчинки;
б) риси характеру;
в) портретне зображення;
г) мова героя;
д) авторська характеристика
5. Форми зображення дійсності:
а) розповідь(від першої особи,
авторська, невласне пряма);
Розповідь містить у собі:
- опис: пейзаж, портрет, інтер`єр
- роздум (пряма авторська оцінка того, що відбувається)
- характеристика (опис+роздум)
б)висловлювання персонажів: - діалог, - монолог, - полілог
6. Художні деталі (зображальні та виражальні подробиці):
- зовнішні (портретні, пейзажні, речові)
- психологічні (думки, почуття, переживання)
- подробиці (описують предмет з різних сторін)
- символи (мають конкретний і абстрактний плани; містять у собі певне
узагальнення, прихований смисл, підтекст)
7. Мова художнього твору
- своєрідність слововживання (активність включення синонімів,
антонімів, омонімів, історизмів,
архаїзмів, неологізмів, варваризмів, професіоналізмів):
- прийоми образності - тропи:
епітети, метафори, порівняння, алегорія, метонімія, іронія, гіпербола; фразеологізми:прислів`я, приказки, крилаті
слова; евфонія: асонанс, алітерація
- синтаксичні фігури - риторичні питання, звернення, вигуки, повтори,
антитези, інверсії
8. Ідея. Задум письменника і його втілення.
9. Власна думка про твір
Адміністратор блогу видалив цей коментар.
ВідповістиВидалити